Вищий антикорупційний суд продовжив на 60 днів строк дії процесуальних обов'язків для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Політика підозрюють у легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. Проте електронний браслет із нього зняли. Про це повідомила пресслужба ВАКС.

Слідчий суддя частково підтримав клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тож Єрмак, як і раніше, мусить з'являтися на кожен виклик детектива, прокурора чи суду, а також інформувати їх про зміну місця проживання або роботи.

Андрій Єрмак. Фото: Instagram 

Крім того, йому заборонено виїжджати за межі визначених судом населених пунктів і контактувати з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин справи. Закордонні й дипломатичні паспорти, а також інші документи для перетину державного кордону мають залишатися на зберіганні у відповідних органах.

Натомість обов'язок носити засіб електронного контролю суд продовжувати не став. Таке рішення ухвалили після висновку незалежного медичного фахівця, згідно з яким подальше використання браслета може становити загрозу для життя та здоров'я підозрюваного. У ВАКС уточнили, що саме ця обставина стала однією з причин відмови.

Інформує blik.ua

Джерело: 05763.com.ua

Палата представників ще не ухвалила закон остаточно. Йдеться про процедурне голосування, яке відкрило шлях до дебатів і фінального голосування.

Якщо документ пройде заключний етап у Палаті, його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

Що передбачає законопроєкт

Документ має назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Він уже пройшов Сенат і тепер розглядається Палатою представників.

Законопроєкт передбачає посилення тиску на Росію через її енергетичні доходи. Головна ідея — бити не лише по самій РФ, а й по країнах, які продовжують купувати російську нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.

За даними Bloomberg, документ може дозволити президенту США запроваджувати 100% мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також проти п’яти країн, які сприяють обходу енергетичних санкцій.

Під удар можуть потрапити країни, які залишаються великими покупцями російських енергоносіїв. У публічних обговореннях найчастіше згадують Китай, Індію та Туреччину.

Чому санкції називають «пекельними»

Формулювання «пекельні санкції» закріпилося за цим пакетом через масштаб потенційного економічного тиску.

Йдеться не лише про чергове розширення персональних санкцій проти російських чиновників чи компаній. Законопроєкт має вдарити по головному джерелу фінансування Росії — експорту енергоносіїв.

Якщо США отримають механізм вторинних тарифів, це може створити додатковий тиск на країни, які купують російську нафту й газ, навіть якщо вони формально не порушують американські санкції напряму.

Фактично Вашингтон намагається поставити партнерів і великі економіки перед вибором: або скорочувати закупівлі у РФ, або ризикувати доступом до американського ринку на гірших умовах.

Чому навколо документа є суперечки

Попри антиросійську спрямованість законопроєкту, в Конгресі США навколо нього виникла гостра дискусія.

Частина демократів не хоче централізовано підтримувати документ, бо він дає президенту Трампу широкі повноваження щодо тарифів. Їхня головна претензія — законопроєкт надає Білим домом інструмент, але не гарантує, що Трамп справді використає його для жорсткого тиску на Кремль.

The Guardian пише, що критики документа побоюються надмірного розширення тарифних повноважень президента та можливого удару по союзниках США.

Інша частина конгресменів вважає, що провал законопроєкту став би поганим сигналом для України і міг би бути сприйнятий Кремлем як ознака ослаблення американської підтримки.

Які поправки пропонували демократи

На сайті Комітету з правил Палати представників США оприлюднені поправки до документа.

Серед них були пропозиції:

• вилучити із законопроєкту розділ про широкі вторинні тарифи;
• уточнити, що Європейський Союз не вважається «країною» для цілей вторинних тарифів;
• обмежити право президента відмовлятися від санкцій;
• дозволяти відмову від санкцій лише у випадку, якщо це життєво важливо для національної безпеки США;
• передбачити $15 млрд військового фінансування для України;
• прямо перелічити країни, які можуть потрапити під мита за закупівлю російської нафти чи газу.

Одна з поправок пропонувала вказати серед таких країн Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан.

Однак частина цих поправок не була підтримана на рівні процедурного комітету.

Що буде далі

Після процедурного рішення Палата представників має провести дебати й заключне голосування.

Подальший шлях документа виглядає так:

• дебати в Палаті представників;
• фінальне голосування;
• у разі підтримки — передача документа президенту США;
• підпис або інше рішення Дональда Трампа;
• подальше практичне застосування санкційного механізму.

Навіть якщо закон буде ухвалено, це ще не означає автоматичного запровадження мит проти всіх покупців російської нафти й газу. Багато залежатиме від того, які повноваження отримає президент і як саме Білий дім вирішить ними користуватися.

Інформує komersant.ua

Джерело: 05763.com.ua

Згідно з новим дослідженням Конгресу США, рішення президента Дональда Трампа розпочати війну проти Ірану обійшлося американським платникам податків у близько $38 млрд прямих витрат за перші п’ять місяців бойових дій.

Про це у вівторок, 15 вересня, заявило Бюро бюджетного аналізу Конгресу у листі до провідного демократа в Бюджетному комітеті Палати представників Брендана Бойла, цитує Bloomberg, пише "Європейська правда".

Як свідчить дослідження, рішення розпочати війну проти Ірану до початку наступного року призведе до зростання інфляції в США приблизно на 0,5 процентного пункту.

"Ця сума [$38 млрд] відображає витрати на заміну витрачених боєприпасів та обладнання, втраченого в боях, збільшення кількості льотних годин, інші операції та зростання витрат на паливо", – зазначило Бюро бюджетного аналізу Конгресу.

Зазначається, що кожен додатковий місяць конфлікту обійдеться щонайменше у $2–3 млрд. 

"Щомісячні витрати можуть бути ще вищими, якщо насильство ще більше загостриться", – йдеться у звіті.

Також у звіті наголосили, що війна вичерпала запаси боєприпасів, на відновлення яких може знадобитися п’ять років або більше, що знижує здатність збройних сил реагувати на черговий великий конфлікт. Це перегукується з дослідженням генерального інспектора Пентагону, який заявив, що промислова база не встигає заповнювати дефіцит боєприпасів.

"Цей дефіцит стане особливо проблематичним, якщо виникне конфлікт із супротивником, арсенал якого включає велику кількість балістичних і крилатих ракет", – додали у звіті.

Напередодні Трамп стверджував, що Іран "дуже хоче якнайшвидше" укласти угоду. Раніше він заявив, що не шкодує про війну проти Ірану, попри її можливий вплив на успіхи Республіканської партії на виборах.   

Інформує eurointegration.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

• Голова МЗС Туреччини Фідан заявив, що розповсюдження війни РФ та Україна на Чорне море неприпустиме.
• Він наголосив, що раніше існував компроміс щодо цивільних кораблів, а тепер загроза мореплавцям і екології Чорного моря зростає.
• Анкара посилить свою активність для закінчення військового конфлікту, адже "поганий мир краще за війну". 

• Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що для Анкари неприпустимий факт того, що російсько-українська війна розповсюджується на акваторію Чорного моря. Таку позицію він висловив на прес-конференції у Баку, передає турецьке TRT Haber.

  За словами дипломата, раніше сторонам вдавалось досягти компромісу щодо цивільних кораблів, проте останнім часом ситуація вийшла з-під контролю. Це наражає на серйозну небезпеку життя моряків, судноплавство та екологію в регіоні.

  "Поширення війни в Чорному морі та загроза, яку вона становить для життя наших громадян та діяльності наших компаній, є неприйнятною. Туреччина посилила свою активність для подальшого вирішення цього питання і робить все необхідне задля якомога скорішого завершення війни", – підкреслив Фідан.

  Також він повторив основну думку президента Реджепа Ердогана, яка буквально перекладається як "поганий мир краще за добру війну". 

• "За 4,5 роки з початку війни, незважаючи на те, що ми часом опинялися на самоті в європейському контексті, наша позиція завжди залишалася незмінною. Ця війна ніколи не повинна була початися, вона не повинна була поширюватися і мала негайно припинитися", – резюмував голова турецького зовнішньополітичного відомства.

  Нагадаємо, що в Анкарі занепокоєні тим, що переговори між РФ та Україною поставлені на паузу, причому розуміють, що ініціатором цієї паузи виступає саме Москва. 

• Інформує ukranews.com

Джерело: 05763.com.ua

Міністерство фінансів оприлюднило проєкт держбюджету на 2027 рік з рекордними видатками на оборону та підвищенням зарплат вчителям і лікарям.

Джерело: 05763.com.ua

Він розповів, що обговорив із “портовим бізнесом” низку питань — від збереження роботи портів, захисту людей, суден і інфраструктури до фінансових умов, страхування, компенсації збитків і вартості логістики.

Нагадаємо, російські війська вкотре атакували цивільне судно в акваторії Чорного моря. Внаслідок влучання ракети в балкер під прапором Гвінеї-Бісау з українською пшеницею було пошкоджено корпус, на судні спалахнула пожежа.

Інформує uatv.ua

Джерело: 05763.com.ua

У чому підозрюють Семена Кривоноса?

За його версією, у квітні 2008 року Кривонос та його спільник нібито отримали 90 тисяч гривень для підкупу студентів Київського лінгвістичного університету та КНУ імені Тараса Шевченка, щоб ті голосували за БЮТ.

Кравченко стверджує, що ця справа могла завадити Кривоносу очолити НАБУ.

За даними генпрокурора, після початку розслідування Кривонос нібито шукав можливість скористатися амністією, однією з підстав для якої є наявність неповнолітньої дитини.

На відео слідчий допитує жінку, яку слідство називає "Рея". У 2009 році вона погодилася записати Кривоноса батьком своєї дитини.

За версією слідства, жінці пояснили, що ці дані потрібні роботодавцю Кривоноса за кордоном.

"Рея" заявила, що надалі він не допомагав їй із дитиною, а у 2018 році нібито відмовився від статусу батька.

Кравченко також показав кадри співбесіди Кривоноса під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

Тоді Кривонос заперечував підкуп студентів і пояснював справу своїм протистоянням з адміністрацією університету.

За словами генпрокурора, оприлюднене відео є лише першою частиною його матеріалів.

Заява Кравченка пролунала після того, як він повідомив про підписання підозри Семену Кривоносу.

Керівника НАБУ підозрюють у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивного усиновлення.

Кравченко також заявив, що справа "Карфаген" нібито була спрямована на отримання матеріалів проваджень щодо працівників НАБУ і САП, частину з яких, за його словами, викрали.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05763.com.ua

Канада та Європейський Союз проводять переговори щодо участі Оттави у фінансуванні кредиту на €90 млрд для України.

Як пише Financial Times, таким чином канадський прем’єр-міністр Марк Карні прагне посилити співпрацю з європейськими партнерами та водночас скоротити залежність країни від Сполучених Штатів.

За словами джерел видання, які обізнані з перебігом переговорів, Канада та ЄС планують визначити розмір внеску Оттави до початку жовтневого саміту Євросоюзу в Монреалі. У разі домовленості Канада стане лише другою державою за межами ЄС, яка приєднається до цієї кредитної програми. Першою була Велика Британія.

У Financial Times пов’язують цей крок Карні з його наміром сформувати тісніший альянс демократичних і ліберальних країн. Видання зазначає, що на тлі змін у відносинах зі США канадський уряд дедалі активніше шукає можливості для поглиблення контактів із європейськими державами, зокрема у сфері допомоги Україні.

«Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом», — заявив виданню один із європейських чиновників.

Підтримка України вже стала одним із ключових напрямів зближення Канади з Європою. Раніше Оттава спрямувала на військову допомогу Києву 6,5 млрд канадських доларів.

Крім того, минулого тижня Марк Карні та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про «100-річне партнерство» між Канадою та Україною.

Водночас потреба Києва в додаткових фінансових ресурсах зростає через збільшення вартості війни з Росією. Співрозмовники Financial Times припускають, що вже наступного року Україна може зіткнутися із суттєвим бюджетним дефіцитом.

Втім, канадський уряд розглядає поглиблення співпраці з Євросоюзом не лише крізь призму допомоги Україні. Оттава також зацікавлена в нових економічних і технологічних проєктах із Брюсселем, паралельно намагаючись зміцнити свої позиції у торговельному протистоянні зі США.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомив Офіс президента.

До санкційного списку увійшло 20 морських суден, які Росія використовує для експорту нафти, нафтопродуктів та зрідженого газу. Це найважливіше джерело доходу російського бюджету, яке прямо фінансує війну проти України. Є чіткі дані, які доводять, що ці танкери перевозять нафту з російських портів до Індії, Єгипту й Туреччини. Водночас вони використовують прапори Ліберії, Маршаллових Островів, Сьєрра-Леоне, Барбадосу та Палау.

Одним із рішень санкції застосовані проти 29 громадян РФ та 29 російських компаній. Серед них підприємства, включені у ланцюги постачання високоточного промислового обладнання, електроніки й компонентів для виробництва ракет і дронів. Також обмеження застосовані проти підприємств, які виробляють товари подвійного призначення, науково-дослідних організацій, що розробляють технічну документацію для російського ВПК, а також закладу освіти, який готує спеціалістів для підприємств російського концерну «Калашников». Санкції застосовані й проти компаній, які проєктують рішення і постачають високотехнологічне обладнання для підприємств російського ВПК та ІТ-компаній, що розробляють і обслуговують програмні продукти з шифрування інформації, збору й управління базами даних.

«Ростех» – промислове ядро російської воєнної машини: підприємства корпорації забезпечують до 80% озброєння та військової техніки для війни проти України й виробляють, зокрема, ракети «Іскандер» і «Кинджал», ударні дрони та критичні компоненти для БпЛА, якими Росія атакує Україну», – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Ще одним рішенням обмеження застосовані проти 10 російських й українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема, санкції застосовані проти Юлії Мендель.

Україна передасть усю інформацію партнерам для синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях.

А тепер детальніше про Мендель. Указом №901/2026 - одним із трьох названих вище - Президент України Володимир Зеленський запровадив персональні санкції проти десяти осіб, серед яких його колишня прессекретарка Юлія Мендель. Обмеження діятимуть протягом десяти років, а окремі заходи, зокрема позбавлення державних нагород, — безстроково.

До більшості фігурантів застосували повний перелік обмежень, передбачених Законом України «Про санкції». Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів, заборону в’їзду в Україну та інші обмеження. Єдиною громадянкою України у списку, як пише Радіо Свобода, стала Юлія Мендель — колишня прессекретарка Володимира Зеленського, яка обіймала цю посаду з червня 2019 року до липня 2021-го.

Окрім стандартних обмежень, щодо Мендель передбачили окремий захід — обмеження доступу з території України до її сторінок у соціальних мережах Instagram, X та Facebook.

Решта дев’ять фігурантів — громадяни Російської Федерації. До списку увійшли Світлана Ларіна, Ізабелла Ліберман, Діана Малик, Олександр Мінєєв, Олексій Плотников, Олег Резепкін, Марія Румянцева, Софія Самбулова та Євген Стрункін.

Юлія Мендель вже встигла прокоментувати рішення президента у Facebook. За її словами, санкції запровадили за кілька днів до її виступу в Європейському парламенті.

Вона назвала рішення проти громадян України «антиконституційними» та заявила, що санкціями Зеленський нібито карає тих, хто виступає за мирне врегулювання війни.

«За кілька днів до мого виступу в Європарламенті Володимир Зеленський, мій колишній бос, ввів проти мене санкції», — написала Мендель.

Колишня прессекретарка також пов’язала обмеження зі своїм інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, в якому виступала з критикою української влади.

Нагадаємо, у травні 2026 року в інтерв’ю Такеру Карлсону Мендель назвала Зеленського «однією з найбільших перешкод» до встановлення миру та заявила, що Україна «перебуває на межі вимирання».

Вона також стверджувала, що українська делегація на переговорах у Стамбулі навесні 2022 року нібито була готова погодитися на вимоги Росії заради припинення війни. При цьому Мендель посилалася на неназваних співрозмовників.

Крім того, колишня прессекретарка звинувачувала Зеленського у відмиванні грошей та вживанні наркотиків, а ексочільника Офісу президента Андрія Єрмака — у заняттях магією та походах на кладовище. Жодних доказів на підтвердження цих заяв вона не навела.

Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин відкинув твердження Мендель про її нібито обізнаність щодо переговорного процесу.

«Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді — коментувати несерйозно», — заявив Литвин.

Інформує zahidfront.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомляє The Telegraph.

У саміті візьмуть участь перший міністр Шотландії Джон Свінні, перший міністр Уельсу Рун ап Іорверт та перша міністерка Північної Ірландії Мішель О'Ніл. До них приєднається Мері Лу Макдональд – президентка Sinn Fein і лідерка опозиції в парламенті Ірландії.

За інформацією видання, учасники саміту хочуть спільно працювати над новою кампанією за незалежність. Зустріч стане нагодою для узгодження спільної позиції з питань самовизначення та майбутнього своїх країн. За підсумками переговорів вони мають підписати меморандум про взаєморозуміння.

Документ охоплюватиме чотири напрямки: економіку, енергетику, Європу, а також міжнародну співпрацю та право на самовизначення. Зокрема, сторони погодяться, що їхні країни мають бути членами Європейського Союзу: Шотландія та Уельс – як нові держави-члени, а Північна Ірландія – у складі Республіки Ірландія. Крім того, меморандум передбачатиме зміцнення відносин із європейськими "сусідами" в межах підготовки до здобуття незалежності.

Напередодні саміту Свінні заявив, що вперше Шотландію, Уельс та Північну Ірландію очолюють глави урядів, які виступають за незалежність. За його словами, це свідчить про те, що нинішній статус-кво не є сталим і потребує змін.

Саміт відбудеться після заяви прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема про те, що він готовий погодитися на проведення нового референдуму про незалежність Шотландії, якщо на його підтримку буде "чіткий консенсус" у суспільстві.

Водночас у листі до Свінні, надісланому в четвер, Бернем наголосив, що новий референдум про незалежність Шотландії виключений до наступних загальних виборів. Він також зазначив, що наразі немає консенсусу на підтримку такого голосування і чітких підстав вважати, що більшість жителів Північної Ірландії хоче вийти зі складу Сполученого Королівства.

Раніше президент США Дональд Трамп під час візиту до Ірландії підтримав об'єднання Ірландії та Північної Ірландії, що входить до складу Великої Британії. Він назвав такий сценарій "чудовою річчю".

У Лондоні у відповідь нагадали про положення Угоди Страсної п'ятниці, яка допускає проведення референдуму щодо статусу Північної Ірландії, якщо з'являться підстави вважати, що більшість її жителів проголосує за приєднання до Ірландії.

Інформує ukrrain.com

Джерело: 05763.com.ua

46 % українських 15-річних дітей не мають базового рівня з математики, 45 % — з читання, ще 35 % не досягають базового рівня з природничих дисциплін.

Такі невтішні результати третього в Україні та другого за час повномасштабного вторгнення РФ дослідження PISA за 2025 рік (Programme for International Student Assessment) — міжнародної програми оцінки якості освіти, яка перевіряє, наскільки 15-річні підлітки вміють аналізувати інформацію, застосовувати отримані в школі знання в реальному житті й робити висновки.

PISA оцінювала знання з читання, математики та природничих наук у 90 найрозвиненіших країнах світу. У дослідженні брали участь школярі, студенти коледжів та учнів професійно-технічних училищ, які ще не навчалися за новим державним стандартом "Нова українська школа" (НУШ).

Середній результат України становить 448 балів з природничих дисциплін, 431 — з математики та 418 — з читання. Це нижче за середні показники країн ОЕСР (країн з розвиненою економікою) на 34, 32 та 43 бали.

Таким чином, українські діти відстають у математиці та природничих дисциплінах від своїх однолітків із розвинених країн на 1,5 року навчання, а в читанні — на два роки.

Якщо коротко, то 56,4 % підлітків мають низькі результати хоча б в одній із трьох дисциплін. Майже третина всіх учнів (29,3 %) не досягли базового рівня знань з усіх трьох предметів.

"Високих рівнів досягли 2 % дітей у природничих науках, 2,6 % — у математиці, 0,7 % — у читанні", — зазначає екс-заступниця міністра освіти, депутатка фракції "Голос" Інна Совсун.

Читати вміють, а аналізувати — ні

За її словами, ситуація з математикою залишається стабільно складною, про що постійно говорять протягом останніх кількох місяців. Однак дослідження PISA несподівано висвітлило саме проблему з читанням.

Совсун пише, що у 2018 році Україна більше відставала від країн ОЕСР з математики, а зараз — з читання. Саме в цій галузі відбулося найбільше зниження результатів між 2018 і 2025 роками (74% і 55% відповідно).

"Це проблема сама по собі. Адже що перевіряє PISA? Зовсім не знання підметів, присудків чи дат народження письменників. PISA перевіряє здатність працювати з інформацією та мислити: зрозуміти прочитане, знайти важливу інформацію, пов’язати різні частини тексту, зробити власні висновки, оцінити та застосувати інформацію. Відсутність цих навичок фактично блокує майбутні освітні перспективи для дітей і ставить серйозні питання щодо їхнього майбутнього функціонування в суспільстві загалом", — підкреслює вона.

Народна депутатка наголошує на тому, що відсутність навичок читання безпосередньо впливає на засвоєння математики:

"Якщо уважно придивитися до розбору задач з математики, то ми бачимо, що в українських підлітків найбільше проблем із здатністю уважно прочитати умови задачі та всі вступні дані, зрозуміти їх, перетворити ці дані на математичну модель та інтерпретувати результати. Тобто з умінням застосовувати логічне мислення, робити висновки, а не просто знаходити знайомі готові відповіді".

Вона підсумовує, що проблема полягає не лише в тому, що дітям бракує знань:

"Проблема в тому, що надто велика частина з них не вміє, лінується думати та застосовувати знання".

Чи є щось позитивне?

За словами організаторів PISA, після різкого падіння рівня знань у період з 2018 по 2022 роки результати в Україні стабілізувалися, і нового різкого падіння не відбулося, пише BBC.

"Насправді це чудовий результат для країни, яка перебуває у стані війни та страждає від агресії, і свідчення стабільності освітньої системи", — вважає колишня радниця міністра освіти Іванна Коберник.

У МОН вважають: дослідження PISA-2025 показало, що середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022 року, а також те, що українська освіта змогла вистояти в умовах безпрецедентних викликів, зокрема постійних повітряних тривог, зміни формату навчання в умовах обстрілів, відключень електроенергії тощо.

Проте Інна Совсун переконана, що, хоч і існують об’єктивні обставини, пов’язані з воєнним станом, однак надзвичайно небезпечно, якщо суспільство та політики й надалі будуть прикриватися війною, щоб ухилятися від дій, аби не приймати складні рішення у сфері освіти.

Хто лідирує в дослідженні PISA?

За даними PISA, найкращі результати у світі з математики та природничих дисциплін продемонстрував Китай — 612 та 597 балів. У читанні лідером став Сінгапур, набравши 535 балів.

А ось найгірші показники за трьома предметами у світі має Руанда — близько 300 балів із загальної кількості.

Інформує focus.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Водночас більшість опитаних оцінює власну готовність до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення цієї зими як обмежену або недостатню.

Утім майже кожен десятий опитаний стверджує, що має генератор, павербанки та усі необхідні запаси для відносно комфортного проходження зими 2026-2027. в

Варто зазначити, що найбільша частка опитаних (37%) вказує на часткову готовність.

Натомість сумарно 47,5% респондентів зазначили про свою непідготовленість до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення, при цьому для більшості з них це є джерелом занепокоєння: 32% опитаних не готові й переймаються цим, тоді як 15,5% респондентів зазначають про відсутність готовності, проте не висловлюють занепокоєння. Не змогли визначитися з відповіддю 6,5% опитаних.

 

Оцінка особистої готовності до зимиСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Статеві, вікові та гендерні відмінності

Серед жінок зафіксовано вищий рівень тривожності: 36% зазначили, що не готові й це їх турбує (проти 29% серед чоловіків та 32% загалом).

Щодо вікових особливостей – зафіксовано, що молодь (18–29 років) вирізняється найнижчим рівнем занепокоєння: лише 22% опитаних цієї групи не готові й переймаються цим (проти 32% загалом), водночас майже чверть (23% проти 15,5% загалом) зазначають, що не готові, проте не турбуються через це. У цій же віковій категорії зафіксовано найвищу частку тих, хто вагався з відповіддю (10% проти 6,5% загалом).

Найвищий рівень тривожності зафіксовано у віковій групі 45–54 роки, де респонденти частіше за загальний рівень обирали варіант «не готовий(-а), і це турбує» (38% проти 32% загалом).

Регіональна специфіка

Найвищий рівень часткової підготовленості зафіксовано у столиці (51% проти 37% загалом) за нижчого за середнього рівня занепокоєння щодо неготовності (26% проти 32% загалом).

На Півночі та Півдні спостерігається найвищий рівень тривожної непідготовленості: 38% та 41% відповідно зазначили, що не готові й це їх турбує (проти 32% загалом), при цьому на Півдні та Сході фіксуються найнижчі показники повної готовності (4% та 3% відповідно проти 9% загалом).

Західний регіон демонструє дещо вищі показники підготовленості (11% – повністю, 40% – частково), а також найнижчу частку занепокоєних щодо неготовності на рівні з киянами (26% проти 32% загалом).

Водночас на Сході спостерігається аномально висока частка фаталістичного або байдужого ставлення: 29% опитаних зазначили, що не готові, але не переймаються цим (що майже вдвічі перевищує загальнонаціональний показник – 15,5%).

 

Готовність до можливих відключень світла й опаленняСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина – присвячена підготовці українців до зими 2026-2027.

Зокрема виявилось, що більшість українців оцінює власну готовність до цієї зими як обмежену або недостатню. Однак понад 80% респондентів заявили, що підготовлені за базовими позиціями – теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води (84%). Також більшість має запас ліків (75%) і харчових продуктів тривалого зберігання (63%).

А от дороговартісним обладнанням для енергонезалежності на кшталт EcoFlow та Bluetti забезпечені лише 20% населення України.

Також понад дві третини опитаних українців – 67% – вказують на погіршення свого психоемоційного стану після літньої хвилі масованих російських обстрілів.

Крім цього з’ясувалось, що частина населення з високими доходами ігнорує навіть базову підготовку до зими.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05763.com.ua

Таку інформацію надав Пенсійний фонд України ексклюзиво для матеріалу Бізнес Цензора.

Відповідні дані свідчать про зникнення з офіційного ринку праці, однак причин може бути кілька: виїзд за кордон, служба в Збройних Силах, перехід "у тінь", вступ на навчання.

Спільним для всіх цих випадків є те, що страховий внесок за людину більше не сплачується.

Водночас  за даними кадрового порталу Work.ua, станом на кінець серпня 2026 року кількість чоловіків 18-22 років, які відгукувалися на вакансії, за рік впала на 19% – з 16,7 тис. до 13,5 тис.

Відтак Пенсійний фонд фіксує помітно глибше падіння, ніж Work.ua, що загалом має сенс: у першому випадку йдеться про нарахування внеску, а в другому – про активність на сайті пошуку роботи.

Утім, ці дані мають суттєве обмеження, оскільки охоплюють далеко не всю молодь цього віку: більшість ще навчається, і вони не входять в статистику.

Як скоротилася кількість платників за регіонами

Різниця в цифрах між різними областями України виявилася майже чотириразовою.

Найбільше падіння Пенсійний фонд зафіксував у таких регіонах:

• в Івано-Франківській області: -54,7% (із 3 595 до 1 629 осіб),
• у Херсонській (-54,2%),
• Житомирській (-53,1%),
• Луганській (-50,6%),
• Волинській (-49,9%) областях.

Найменше падіння продемонстрували:

• Київ: -18,5%, із 46 844 до 38 158 осіб – і це єдиний регіон, де показник не досяг навіть чверті,
• Кіровоградська область (-25,8%),
• Дніпропетровська (-29%),
• Харківська (-29,3%) області.

При цьому у відсотках і в абсолютних числах картина різна. Хоча Київ показав найменше падіння у відсотках, саме тут зникло найбільше платників – 8 686 осіб.

Тимчасовий захист

Як повідомлялося, з 5 серпня 2026 року в Чехії набули чинності нові правила надання тимчасового захисту для українців, які підлягають військовому обов'язку: якщо заявник не може підтвердити законність виїзду з України, йому можуть відмовити в отриманні цього статусу.

Перед тим Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну, до 4 березня 2028 року. Водночас документ передбачає запровадження нових умов для окремих категорій заявників, зокрема військовозобов'язаних.

Виїзд чоловіків

У квітні 2026 року міністр соціальної політики Денис Улютін заявляв, що українська влада не веде переговорів із міжнародними партнерами про скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років.

Дозвіл на виїзд молодих чоловіків із України поча діяти наприкінці серпня торік, а вже на початку жовтня повідомлялося, що 41% роботодавців в Україні відчули вплив на заповнення вакансій від рішення про дозвіл чоловікам 18-22 років безперешкодно перетинати кордон.

У листопаді канцлер Німечини Фрідріх Мерц у розмові з президентом України Володимиром Зеленським обговорював питання збільшення кількості виїздів молодих українських чоловіків до Європейського Союзу. А в січні 2026 року Мерц прямо звертався до Зеленського з проханням обмежити виїзд молодих українських чоловіків.

"Під час тривалої телефонної розмови я попросив українського президента забезпечити, щоб молоді чоловіки, зокрема, з України не приїжджали до Німеччини у великій кількості – у дедалі більшій кількості – а служили своїй країні", – сказав Мерц.

Інформує  censor.net

Джерело: 05763.com.ua

Пропуски уроків у школах та коледжах України більш поширені, ніж в інших країнах. Такі висновки з дослідження PISA, яке провели у 2025 році й оприлюднили 9 вересня, пише «Освіта.ua».

Якщо серед інших країн, учні яких брали участь у дослідженні, середній показник прогулів занять становить 34%, то в Україні це 73%. Саме така кількість учнів повідомила про пропуски навчальних занять або запізнення протягом двох тижнів перед тестуванням.

Проте у звіті про результати PISA–2025 наголошують, що пропуски занять учнями в Україні не можна розцінювати лише як низьку навчальну мотивацію.

«Ці дані потрібно тлумачити з урахуванням обставин війни – повітряних тривог, вимушених переміщень і змішаного формату навчання», – переконані автори звіту.

Попри показники відвідування, більшість українських учнів називають цінними здобуті знання й навички у школі, які їм стануть у пригоді в майбутній професії. Так вважають 62% українських учнів.

Нагадаємо, за підсумками дослідження PISA-2025, майже половина 15-річних українських підлітків не досягають базового рівня з математики й читання. Найкращі показники у них з природничих наук.

Інформує  zaxid.net

Джерело: 05763.com.ua

Мінімальний штраф за порушення правил військового обліку становить 17 тисяч гривень. Якщо його не сплатити у встановлений строк і постанову передадуть на примусове виконання, сума може подвоїтися до 34 тисяч гривень.

На цьому витрати можуть не закінчитися. До боргу додаються виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, тому фактична сума стягнення буде ще більшою.

Насамперед державний або приватний виконавець намагається стягнути гроші з банківських рахунків боржника. На них можуть накласти арешт у межах відкритого виконавчого провадження.

Якщо коштів на рахунках немає або їх недостатньо, стягнення може бути звернене на інше майно. Арештовані речі у передбачених законом випадках можуть продавати через систему електронних торгів.

Отримані після продажу гроші спрямовують на погашення боргу, виконавчого збору та інших витрат. Якщо після цього залишається частина суми, її мають повернути власнику.

При цьому відсутність грошей чи майна не означає автоматичного списання штрафу. Заборгованість може залишатися у виконавчому провадженні.

Окремі правила діють щодо нерухомості. За даними джерела, звернення стягнення на єдине житло можливе, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат.

За наведеного у матеріалі розміру мінімальної зарплати у 2026 році в 8 647 гривень цей поріг перевищує 170 тисяч гривень. Водночас сам факт такої заборгованості не означає автоматичної втрати квартири чи будинку — процедура відбувається в межах виконавчого провадження та відповідно до встановлених законом правил.

Закон також захищає частину речей першої необхідності. Стягнення не повинно поширюватися на базовий одяг, необхідні меблі, медичні засоби, запас продуктів, окрему побутову техніку та інше майно, без якого людина не може нормально жити.

Тому ігнорувати постанову про штраф не варто. Якщо людина погоджується з ним, його доцільно сплатити у встановлений строк, а якщо вважає незаконним — скористатися правом на оскарження.

Інформує expert.in.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Як ППО відбивала російський напад?

У ніч на 10 вересня противник застосував 149 ударних БпЛА типу "Шахед", "Гербера" та дронів-імітаторів типу "Пародія". При цьому майже половина з них були реактивними безпілотниками. Станом на 08:00 протиповітряній обороні вдалося збити та подавити 128 ворожих безпілотників.

Запуск засобів повітряного ураження відбувався з кількох напрямків, зокрема з російських міст Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, а також із тимчасово окупованих Донецька та кримського Гвардійського. Для відбиття атаки було залучено авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, сили безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Попри ефективну роботу захисників неба, зафіксовано влучання засобів ураження на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей спричинило наслідки ще на 9 ділянках. Бойова робота продовжується, адже ворожі БпЛА досі перебувають у повітряному просторі.

Як відпрацювала ППО у ніч на 10 вересня / Інфографіка Повітряних сил ЗСУ

Нагадаємо, унаслідок російського удару по торгово-розважальному центру в Сумах 9 вересня загинули двоє людей – 21-річні чоловік і жінка. Ще 20 людей зазнали поранень та травм, серед них четверо дітей віком 15 – 16 років. Четверо постраждалих, зокрема 16-річна дівчина, перебувають у тяжкому стані. Внаслідок атаки в ТЦ виникла пожежа, також пошкоджені будівля та автомобілі.

Також уночі 10 вересня російські війська завдали масованого удару безпілотниками по Кривому Рогу. Влучання зафіксували на п'яти локаціях у Центрально-Міському та Саксаганському районах міста, на двох із них спалахнули пожежі. Унаслідок атаки поранень зазнали двоє чоловіків: один перебуває у тяжкому стані, інший – у стані середньої тяжкості. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки обстрілу.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05763.com.ua

Причиною внесення артистки до бази стало її нещодавнє скандальне інтерв'ю російській журналістці Катерині Гордєєвій. У ньому Каменських зробила низку суперечливих заяв, які викликали хвилю обурення в мережі.

Зокрема, співачка розповіла, що після переходу на українську мову у неї нібито з'явилася психосоматична кіста на голосових зв'язках, через що вона втратила голос. Психолог, до якого звернулася артистка, порадив їй повернутися до російської мови, бо її тіло нібито "не сприймає" українську.

Настя Каменських та Потап на інтервʼю / скриншот з відео

Крім того, Каменських заявила, що мовне питання в Україні "штучно загострюють" та "довели до абсурду". Вона вважає це "чистою політикою" і маніпуляцією. Також співачка зізналася, що не вважає себе патріоткою України, бо особисте для неї важливіше за суспільне, і не змогла пояснити, що для неї означає батьківщина.

Такі висловлювання не залишилися непоміченими. Українці почали активно обговорювати позицію Каменських, створювати меми про її "кісту" та критикувати співачку за її ставлення до мови та патріотизму. А "Миротворець" звернувся до правоохоронних органів із проханням розглядати публікацію про Каменських як заяву про скоєння злочину проти національної безпеки.

Настя Каменських занесена в "Миротворець" / скриншот

В цьому ж інтервʼю Настя Каменських зізналася, що не може мати дітей, а також про піар на розриві стосунків.

Інформує 24tv.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

В умовах гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot і нарощування країною-агресоркою Росією виробництва балістичних ракет Україна має два основні варіанти захисту.

Про це пише The Economist у розгорнутому матеріалі, присвяченому відчайдушним спробам України протистояти російським ударам балістичними ракетами.

Видання наголошує, що запаси українських ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot майже вичерпано, Росія збільшила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 на місяць, а система протиракетної оборони Freyja ще не готова, тож Україна має два варіанти дій.

Перший — зміцнювати та маскувати інфраструктуру й промислові об'єкти, водночас забезпечуючи достатні постачання запасних частин. І другий — так звана стратегія left-of-launch (дії до моменту пуску). Вона спрямована на скорочення кількості ракет, наявних у Росії, шляхом завдання ударів по заводах, що їх виробляють, та ураження пускових установок до того, як буде здійснено пуск.

Крім того, Україна сподівається найближчими місяцями поповнити арсенал власними балістичними ракетами. Зокрема, йдеться про ракету Сапсан, над якою працює Південмаш, а також про FP-7 і далекобійніші FP-9 від компанії Fire Point.

Передбачається, що завдяки своїй швидкості вони зможуть ефективніше за безпілотники вражати мобільні установки, перш ніж ті встигнуть здійснити постріл і зникнути. Утім, це надзвичайно складне завдання, зазначає The Economist. Навіть США, маючи повну перевагу в повітрі над Іраном, насилу справляються зі знищенням мобільних пускових установок противника.

 

 

Інфографіка: NV

Дефіцит ракет для ППО в Україні — що відомо

5 серпня газета Financial Times повідомила, що президент США Дональд Трамп відмовив президенту України Володимиру Зеленському, який просив передати Україні кілька сотень ракет-перехоплювачів для систем Patriot, пояснивши це обмеженими запасами США через потреби Вашингтона на Близькому Сході.

13 серпня Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас звернулася до всіх країн-членів, які мають на складах ракети для Patriot, із проханням передати їх Україні. 24 серпня прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що у вересні планує вирушити до США разом з іншими лідерами ЄС, щоб переконати Трампа надати Україні доступ до американських запасів перехоплювачів напередодні зими.

25 серпня Зеленський повідомив, що Україна вже отримала невелику партію ракет Patriot, ракети AIM для систем NASAMS, а також підтвердження щодо кількох систем ППО Crotale і ракет до них.

7 вересня Суспільне з посиланням на неназваного представника ЄС повідомило, що Європейська комісія схвалила заявку України на закупівлю ракет для систем протиповітряної оборони Patriot за рахунок кредиту в розмірі 90 млрд євро.

8 вересня повідомлялося, що Велика Британія виділить 100 млн фунтів стерлінгів на посилення протиповітряної оборони України взимку. Пакет військової допомоги включатиме ракети для комплексів Patriot.

Інформує nv.ua

Джерело: 05763.com.ua

Представники Офісу генерального прокурора могли щомісяця отримувати близько $7 тисяч із кожного шахрайського кол-центру, який працював під їхнім ймовірним прикриттям.

Про це йдеться у статті Української правди «$7000 доларів з кол-центру щомісяця – прокурорам. Перший залп НАБУ і САП по шахрайському «Карфагену».

За інформацією джерел, представникам ОГП могли передавати приблизно $7 тисяч із кожного кол-центру щомісяця.

Таким чином, якщо під таким «дахом» одночасно працювали 100 кол-центрів, потенційний щомісячний обсяг таких виплат міг становити близько $700 тисяч.

Водночас співрозмовники стверджують, що на піку активності у 2026 році кількість кол-центрів, які могли перебувати під відповідним контролем, могла сягати 500.

У такому разі загальна сума потенційних щомісячних виплат могла становити вже близько $3,5 мільйона.

Нагадаємо, 4 вересня антикорупційні органи викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора. За даними слідства, посадовці ОГП, зокрема заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива, систематично брали хабарі за «кришування» шахрайських кол-центрів і легалізували десятки мільйонів гривень. Підозру вручили п'яти особам.

В ОГП згодом підтвердили обшуки у керівництва, проте заявили, що НАБУ могло отримати доступ до сторонніх матеріалів справ.

Згодом 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід, а 7 вересня заарештували Сергія Куцого, його водія, як ймовірного учасника схеми.

Генпрокурор Руслан Кравченко відкидав звинувачення у причетності до схем із кол-центрами. Він заявляв, що оприлюднені в суді аудіозаписи з його участю нічого не доводять.

Однак напередодні Кравченко заявив, що подав заяву про відставку. За його словами, «це політичне рішення», яке він ухвалив свідомо.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05763.com.ua

Інформує interfax.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

У Курській області Росії, ймовірно, зіткнулися в повітрі два російські багатоцільові винищувачі Су-35С. За непідтвердженими даними, один із пілотів загинув, а інший дістав поранення.

Про інцидент увечері 7 вересня повідомив російський військово-авіаційний Telegram-канал Fighterbomber. Інформацію також поширили інші російські Z-канали.

Fighterbomber стверджує, що два Су-35С зіткнулися в Курській області, однак подробиць не навів. Причини аварії наразі встановлюють.

Z-канали повідомляють про загибель пілота

Пізніше російські провоєнні ресурси «Воевода Вещает» та інші Z-канали заявили, що внаслідок аварії один із пілотів загинув.

За їхньою версією, другий льотчик вижив, але отримав поранення.

Станом на вечір 7 вересня Міністерство оборони Росії офіційно не повідомляло про аварію та не підтверджувало інформацію про загибель пілота.

Також наразі немає достовірного підтвердження, що обидва винищувачі були повністю знищені. Частина медіа повідомляє про втрату двох літаків, однак першоджерело таких деталей не наводить.

Су-35С — російський багатоцільовий винищувач покоління 4+. Російська армія використовує ці літаки, зокрема, для прикриття ударної авіації, перехоплення повітряних цілей та протидії українській ППО.

Обставини зіткнення двох російських винищувачів уточнюються.

Інформує chas.news

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

— Скільки військовослужбовців, які раніше перебували в СЗЧ, уже повернулися до 31-ї окремої механізованої бригади?

— Уже перевалило за сотню. Тож працюємо, хлопці повертаються, і всі задоволені.

— Чи досліджували ви, з яких причин військовослужбовці найчастіше залишали свої підрозділи?

— Найчастіше це відбувалося через неможливість піти у відпустку за сімейними обставинами або з інших причин. Вдома щось траплялося, людині потрібно було повернутися, вирішити питання, а потім знову приїхати до підрозділу. Зачасту їх просто не відпускали, і вони самовільно залишали частину, щоб вирішити свої проблеми. Це цілий комплекс причин. Людей певний час не вистачало, була критична потреба в особовому складі. Якщо людину немає ким замінити, навіть коли командир знає про її сімейні проблеми, складно ухвалити рішення.

— А що найчастіше мотивує військовослужбовців повертатися саме до 31-ї бригади?

— Насамперед наш підхід. Ми спираємося на цивільні навички військовослужбовця: ким він був у цивільному житті, який має досвід, які в нього хобі. Відповідно до цього підбираємо посаду. Люди приходять уже підготовленими, мотивованими і задоволеними своєю посадою. Піхотних посад ми майже не пропонуємо, оскільки працюємо з великою кількістю іноземних громадян, які перекривають потреби піхотних підрозділів. Тому для українських військовослужбовців можемо підбирати інші напрямки.

— Нагадайте механізм повернення із СЗЧ. Як військовослужбовцю долучитися саме до 31-ї бригади?

— Якщо військовослужбовець уже обрав нашу військову частину і хоче повернутися саме до нас, він звертається на гарячу лінію нашої військової частини, через сайт або соціальні мережі. Оператор опрацьовує його дані, цікавиться навичками, досвідом, тим, на якій посаді або в якому напрямку він хотів би працювати. Після цього допомагаємо створити рапорт. Він погоджується, і буквально до тижня військовослужбовець повертається до служби та приїжджає до нашої частини — уже до свого нового командира.

— Тобто важливу роль у цьому процесі відіграє і застосунок Армія+?

— Звичайно. Усе відбувається через Армія+, але за допомогою нашого фахівця, який перебуває на зв’язку з кожним кандидатом і пояснює, як усе правильно зробити та в найкоротший термін.

— Скільки людей у вас займаються супроводом тих, хто повертається із СЗЧ?

— Загалом працює троє людей.

— Практично цілодобово?

— Майже. Але сили не закінчуються, тому що не можна, щоб вони закінчилися у відповідальні моменти.

— Які вакансії зараз найчастіше пропонує 31-ша бригада тим, хто повертається із СЗЧ?

— Найпопулярніші зараз — оператори БпЛА, оператори НРК, перехоплювачі. Також потрібні фахівці зі зв’язку. Необхідні водії та критично потрібні механіки, які ремонтують техніку, адже зараз вона досить часто виходить з ладу.

— Ви враховуєте цивільний і попередній бойовий досвід. А чи може людина після повернення із СЗЧ повністю змінити спеціальність і перевчитися у вас?

— Звичайно. Головне — щоб було бажання. Навчальні центри завжди відкриті. Ми також направляємо військовослужбовців на навчання. Якщо людина, наприклад, була в піхоті, але хоче стати оператором БпЛА чи НРК, — це можливо.

— Військовослужбовець, який повернувся із СЗЧ, протягом шести місяців не може бути переведений до іншої військової частини без його письмової згоди. Наскільки ця гарантія допомагає людям ухвалити рішення про повернення?

— Це загальновійськове правило: протягом шести місяців військовослужбовець після повернення не може перевестися до іншої військової частини. Але не всі про це знають. Тому варто про це розповідати, щоб у наших людей було більше спокою. Ми все пояснюємо під час співбесіди: кожен нюанс, ризики. Людина вже знає, куди йде і чого очікувати.

— Яке ставлення військовослужбовців, які давно служать у бригаді, до тих, хто повертається із СЗЧ? Адже це також може бути фактором, який стримує людей від повернення.

— Ні, всі раді. Зазвичай це людина, яка вже має бойовий досвід і певні навички. Усі задоволені, що хтось прибуває з українців, тому що зараз із цим є великі проблеми. Коли повертається людина, яка вже має певний бойовий досвід, — це завжди плюс. Не потрібно заново навчати її і пояснювати, що робити та куди йти.

— Якщо зараз нас слухає військовослужбовець, який перебуває у СЗЧ і думає про повернення, що б ви сказали йому особисто?

— Не потрібно гаяти час. Повертатися в будь-якому випадку потрібно, якщо є така можливість. Він може знайти нас через соціальні мережі — 31-ша окрема механізована бригада. Перейти за посиланням, заповнити заявку. З ним зв’яжуться оператори, нададуть необхідні консультації та роз’яснять питання, які його хвилюють. Якщо людину дуже хвилює процес повернення, зараз багато військовослужбовців повертаються саме через Армія+. Ми працюємо з ними, допомагаємо пройти цей процес. Після відповідних судових процедур людина повертається до нашої військової частини — і для неї фактично починається нове життя.

Інформує armyfm.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Українцям у Німеччині, які планують залишатися в країні надовго, радять уже зараз готуватися до переходу з тимчасового захисту на іншу підставу для проживання. Нині дозвіл за §24 автоматично продовжений до 4 березня 2027 року, однак майбутнє цього статусу після цієї дати залишається предметом дискусій на рівні ЄС.

Про це повідомляє Germany4Ukraine.

Тимчасовий захист для українців у Німеччині передбачений §24 Закону про перебування. Чинні дозволи, які були дійсними станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Звертатися до відомства у справах іноземців для такого продовження не потрібно. Це підтверджує офіційний портал уряду Німеччини Germany4Ukraine.

Водночас питання, що буде після березня 2027 року, залишається відкритим. У ЄС обговорюється можливість продовжити тимчасовий захист ще на рік – до березня 2028-го. Водночас європейські чиновники також говорять про необхідність поступового переходу українців на інші види легального проживання.

У Німеччині українцям, які вже визначилися з довгостроковим проживанням, радять не відкладати підготовку документів до останнього моменту. Причина – потенційне значне навантаження на місцеві міграційні відомства, якщо велика кількість людей одночасно почне змінювати свій статус.

Одним із варіантів є отримання посвідки на проживання на підставі роботи. Зокрема, видання DW називає §18a та §18b німецького законодавства – вони передбачають дозволи для людей із професійною або вищою освітою, які працюють у Німеччині за відповідною спеціальністю.

Таким чином, перевагу матимуть українці, які вже інтегрувалися в німецьке суспільство: працюють, мають професійну кваліфікацію, знають німецьку мову та можуть підтвердити стабільний професійний статус.

Для частини людей можуть бути доступні й інші підстави для проживання: навчання, професійна підготовка, сімейні обставини або, за виконання відповідних вимог, постійне проживання чи громадянство.

При цьому перехід на інший статус не обов'язково означає негайну відмову від тимчасового захисту. Експерти, яких цитує DW, радять за можливості завчасно оформлювати альтернативну підставу, щоб не залежати від майбутніх політичних рішень щодо §24.

Водночас твердження про те, що після березня 2027 року українцям гарантовано не продовжать тимчасовий захист, наразі є передчасним. Офіційно в Німеччині його продовжено до 4 березня 2027 року, а на рівні ЄС тривають обговорення подальшого продовження.

Нагадаємо, з 5 серпня 2026 року Чехія вже посилила умови отримання тимчасового захисту для частини українців. Нові заявники, на яких поширюється військовий обов'язок, мають підтвердити відповідний статус через "Резерв+" та військово-облікові документи. Зміни не стосуються українців, які безперервно зберігають раніше отриманий тимчасовий захист.

Інформує stopcor.org

Джерело: 05763.com.ua

Україна відкрила кордон для наймолодших чоловіків призовного віку — і це вже відчутно позначилося на ринку праці. Після того як чоловікам від 18 до 22 років дозволили виїжджати за кордон, роботодавці почали масово втрачати тих, хто ще недавно закривав вакансії у торгівлі, сервісі та логістиці.

Про скорочення пулу наймолодших кандидатів повідомляє видання The Page. За даними аналітиків, за рік кількість працівників віком 18–22 роки на українському ринку праці зменшилася на 19%. Тобто кожен п'ятий молодий чоловік, який ще рік тому розглядав роботу в Україні, тепер обрав закордонний шлях.

Найбільше просідання фіксують у масових професіях: продавці, кур'єри, офіціанти, оператори кол-центрів та працівники складів. Ці позиції традиційно займали молоді чоловіки 18–22 років, які ще не визначилися з кар'єрою і погоджувалися на першу роботу без спеціальної освіти.

 

Що змінив дозвіл на виїзд

Дозвіл на перетин кордону для чоловіків 18–22 років суттєво розширив можливості наймолодшої частини робочої сили. Молодь отримала доступ до роботи за кордоном — у Польщі, Чехії та Німеччині, де стартові зарплати помітно вищі за українські. Частина чоловіків поїхала на навчання, інші — на тимчасові заробітки, і значна частина поки не повертається.

Для бізнесу це означає жорсткішу конкуренцію за молодих працівників. Компанії змушені або підвищувати зарплати на стартових позиціях, або шукати кадри серед інших груп — жінок, людей старшого віку та студентів.

Тренд, який не зупинити швидко

Скорочення кількості кандидатів 18–22 років — не разове явище, а стійкий тренд. Поки різниця в оплаті праці між Україною та сусідніми країнами ЄС залишається великою, наймолодша частина робочої сили продовжуватиме виїжджати. Це безпосередньо впливає і на вартість послуг, які залежать від масової некваліфікованої праці.

Відтак роботодавцям уже зараз доводиться переглядати підходи до найму молодих кадрів — інакше вільні вакансії тижнями стоятимуть незаповненими.

Інформує sport.znaj.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

Він зазначив, що не дивлячись на те, що Євросоюз ухвалив рішення не надавати тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, Угорщина виступила проти такого підходу.

Він зазначив, що країна залишає за собою право надавати статус притулку чоловікам, які підлягають призову та виїжджають з України.

Мадяр наголосив, що насамперед йдеться про закарпатських угорців. Він також заявив, що вважає рішення ЄС про обмеження захисту для українських чоловіків "негідним і незбагненним".

За словами прем’єра, правила щодо захисту українців не повинні змінюватися таким чином, щоб батьки та дідусі залишалися без допомоги під час війни.

Нагадаємо, що 30 липня ЄС продовжив режим тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас для новоприбулих військовозобов'язаних громадян України запровадили нову вимогу щодо підтвердження виконання військового обов'язку.

Також раніше правозахисник Масі Найєм заявив на “Шелтері”, що через рішення про дозвіл на виїзд з країни чоловіків у віці 18-22 роки сильно зіпсувалася конструкція по бізнесу. Він зазначив, що загалом “виїхало дуже багато людей”.

Інформує shelter.in.ua

Джерело: 05763.com.ua

Нове розслідування The Telegraph показало, що система їхнього захисту має серйозні прогалини.

Журналісти провели річне розслідування та з’ясували, що в різних країнах Європи українські діти й підлітки живуть без батьків та інших близьких дорослих. Деяким вдалося адаптуватися, вступити до університетів і почати самостійне життя. Інші зіткнулися з дискримінацією, нелегальною роботою, проблемами з житлом і доступом до медицини. У деяких випадках наслідки виявилися трагічними.

Скільки українських дітей живуть у Європі без батьків

Точну кількість українських неповнолітніх, які перебувають у Європі без супроводу, встановити складно. За даними Eurostat, із березня 2022 року до липня 2026-го 19 580 українських неповнолітніх без супроводу отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС.

Ще 3 905 українських дітей та підлітків отримали аналогічний захист у Швейцарії, Норвегії та Ліхтенштейні. Таким чином, офіційно зафіксована кількість випадків у цих країнах наближається до 23,5 тисячі.

Однак ця статистика не є повною. Свої дані надали лише 20 із 27 країн Євросоюзу. Серед тих, хто не представив інформацію, — Німеччина та Польща, які є одними з головних напрямків для українських біженців.

Лише в Польщі з 2022 до 2025 року суди винесли 42 332 рішення про призначення тимчасових опікунів українським неповнолітнім, за даними польського Міністерства юстиції.

Формально дитина має бути під захистом дорослого

За правилами тимчасового захисту неповнолітня дитина, яка перебуває без батьків, у теорії має отримати законного представника в країні перебування. Саме він повинен допомагати з документами, освітою, медичною допомогою та іншими важливими питаннями. Але розслідування показало, що на практиці система працює далеко не завжди.

Особливо показовою стала ситуація у Словаччині. За даними опитування дитячого омбудсмена, щонайменше 1024 українські підлітки віком від 14 до 16 років були евакуйовані до шкільних гуртожитків країни. Водночас дослідження охопило лише трохи більше половини середніх шкіл у п’яти з восьми регіонів Словаччини. Автори припускають, що реальна кількість може бути значно більшою.

Загалом близько 5000 українських неповнолітніх у Словаччині не мають поруч відповідального дорослого, а приблизно тисяча з них, за результатами дослідження, взагалі не мають законного представника.

17-річний Арсеній: школа, гуртожиток і життя за тисячу кілометрів від мами

Одним із героїв розслідування став 17-річний Арсеній, який живе у шкільному гуртожитку в Словаччині, тоді як його мама залишилася в Києві. Щодня хлопець телефонує їй додому. Одного разу він заснув і не встиг цього зробити. Мама так занепокоїлася, що почала шукати його через небагатьох дорослих, яких знала в Словаччині.

Арсеній навчається у словацькому коледжі, а паралельно дистанційно продовжує українську освіту. Це дозволяє йому завершити навчання швидше та вступити до університету у віці, звичному для української системи освіти.

Побут хлопець фактично веде самостійно: готує їжу, купує продукти, пере, вирішує повсякденні питання.

Його тимчасовим законним представником є співробітник агентства, яке допомогло організувати навчання та проживання для нього і ще близько 200 українських дітей. У разі проблем Арсеній може написати представнику в Telegram, однак визнає, що насамперед звертається до мами.

Попри це, хлопець намагається будувати власне життя. Він веде YouTube-канал із понад 40 тисячами підписників і завдяки цьому може самостійно оплачувати близько €90 за місце в кімнаті гуртожитку.

«Тут треба подбати про себе самостійно»

19-річна українка Марія Якимаха переїхала до Праги у 17 років. Її мати привезла дівчину з Києва після двох років життя під обстрілами. У Празі знайома українка формально погодилася стати її тимчасовим опікуном. Але після оформлення документів Марія більше її не бачила.

Дівчина оселилася в університетському гуртожитку та почала навчатися на комп’ютерних науках. За її словами, ніхто фактично не контролював, як вона справляється із самостійним життям. Досвід змусив Марію дуже швидко подорослішати. Вона зазначає, що в іншій країні дитині без родини доводиться самостійно вирішувати практично всі проблеми.

Дівчина також розповіла про випадки, коли українські підлітки опинялися у важкому психологічному стані. За її словами, одного разу вона дізналася, що молоду українку госпіталізували після вживання антидепресантів разом з алкоголем.

Незабаром Марія сама планує взяти на себе відповідальність за молодшу сестру. У вересні її 16-річна сестра має переїхати до Праги, а Марія стане її тимчасовою законною опікункою.

Нелегальна робота та ризик експлуатації

Ще одна серйозна проблема — працевлаштування неповнолітніх і молодих українців без належного захисту.

У Чехії представники громадських організацій повідомляли про випадки, коли українські підлітки ставали фактично невидимими для системи соціального захисту. У 2025 році чеські органи влади виявили недоліки в роботі служб, які мали розпізнавати ознаки можливої експлуатації неповнолітніх українців. У Празі розслідування також виявило випадки сексуальної експлуатації української молоді.

Правозахисники пов’язують частину проблем із законодавчими змінами, які спростили продовження тимчасового захисту для українських підлітків без участі законного представника.

Окремим ризиком є нелегальна робота. За словами представників чеської організації People in Need, деякі українські хлопці залишаються в Європі після завершення дозволеного терміну перебування, намагаючись уникнути мобілізації в Україні. Вони можуть жити в колективному житлі та працевлаштовуватися через нелегальних посередників.

Наслідки іноді бувають смертельними. Минулого року 15-річний українець загинув на роботі після того, як його руку затягнуло в промислове обладнання.

Діти платять тисячі євро за «допомогу»

Окреме питання — посередники, які допомагають українським неповнолітнім оформити навчання, документи та проживання.

19-річна Юлія, яка живе у Словаччині, розповіла журналістам, що її родина заплатила студентській агенції близько €2000 за вступ до університету, оформлення документів та призначення тимчасового опікуна. За її словами, представниця компанії фактично з’явилася лише один раз — під час оформлення проживання.

Коли Юлія втратила місце в гуртожитку через незадовільні результати навчання, пошук нового житла також перетворився на проблему. Частина орендодавців не хотіла здавати їй квартиру після того, як дізнавалася про її українське громадянство.

Зрештою дівчина була змушена звернутися до іншої українки, яку знайшла через Telegram.

Юлія працює близько 20 годин на тиждень у магазині одягу, паралельно навчаючись. Водночас вона розповіла, що в березні через стрес захворіла, але не могла дозволити собі медичну допомогу.

У результаті дівчина вирушила автобусом до України, щоб потрапити до лікаря. Дорога в один бік займала близько доби.

Українські студенти стикаються і з проблемами в університетах

Проблеми виникають не лише з житлом та опікою. Частина українських студентів не витримує навантаження, яке виникає через необхідність одночасно навчатися, працювати та самостійно забезпечувати себе.

За даними словацького Міністерства освіти, отриманими колишньою радницею дитячого омбудсмена, у 2025/26 навчальному році з університетів були відраховані майже 3300 українських студентів — близько 40% від їхньої загальної кількості.

Для тих, хто живе без родини, навчання в новій країні може виявитися особливо складним.

Оформлення документів може стати випробуванням

Про бюрократичні труднощі розповів і 22-річний Богдан Концур із Варшави. Після початку повномасштабного вторгнення він переїхав до Польщі завдяки освітній програмі Erasmus. На момент виїзду хлопцю було 17 років.

Польське законодавство передбачає призначення відповідального дорослого для українських дітей, які прибувають без батьків або законного опікуна. Проте Богдан зіткнувся із ситуацією, коли через відсутність такого представника не міг самостійно оформити частину документів.

Наприклад, у нього виникли проблеми з отриманням PESEL — ідентифікаційного номера, необхідного для багатьох адміністративних процедур у Польщі.

Згодом його батьки також переїхали до Польщі, однак Богдан продовжив жити окремо та навчатися.

Правозахисники попереджають про ризик торгівлі людьми

Міжнародна організація Kids in Need of Defense (KIND), яка займається захистом прав дітей, повідомляє про тривожні тенденції, пов’язані з українськими неповнолітніми, які живуть у Європі без родини.

За оцінкою організації, фінансові труднощі та нестабільне житло можуть зробити дітей більш залежними від дорослих, які потенційно здатні їх експлуатувати.

Правозахисники водночас наголошують, що українські діти демонструють надзвичайну стійкість — навчаються, здобувають професії та намагаються самостійно будувати майбутнє.

Проте для тих, хто живе без родини або законного представника, цей шлях значно складніший. Саме такі діти, за даними організації, мають вищий ризик стати жертвами торгівлі людьми та експлуатації.

Інформує ua-platform.com

Джерело: 05763.com.ua

Про це йдеться в матеріалах судових справ, повідомляє «Слово і діло».

Як вказується, детективи НАБУ провели обшук в колишнього директора з буріння АТ «Укргазвидобування» Олександра Потернака та вилучило в нього мобільні телефони. За версією слідства, один із вищевказаних посадовців СБУ міг одержати неправомірну вигоду у вигляді послуг на користування транспортним засобом марки BMW Х5 2023 року випуску. Вказана автівка належала фірмі ТОВ «ЕНЕРГО-ТРЕЙД ЛТД», директоркою якої є співмешканка Потернака Ірина Мельник. У 2024 році Мельник видала довіреність на ім'я дружини одного з посадовців СБУ, щоб та була представником ТОВ «ЕНЕРГО-ТРЕЙД ЛТД» і могла користуватися авто. Вказані телефони арештували і визнані речовими доказами.

Також детективи НАБУ вважають, що батько заступника начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ Івана Сухоради Олександр набув у власність акції ТОВ «BALI REALESTAT ABADI», ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI», ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL». До того ж, батько Сухоради здійснював інвестування коштів у будівництво житлового комплексу AQUAMARINE в Індонезії і заповів своєму синові акції цих трьох компаній. У батька СБУшника провели обшук і вилучили телефон, який визнали речдоком. На нього наклали арешт.

Крім того, НАБУ обшукало і ще двох осіб, а саме: Артема Солоніка та Олександра Нагачевського. На думку слідства, вони причетні до бронювання готельних номерів в Radisson Blu Resort в Буковелі Івано-Франківської області для родини посадовця СБУ Дудара. В них теж вилучили телефони і на них наклали арешт.

Нагадаємо, в серпні 2025 року НАБУ провело обшук у квартирі начальника одного з управлінь Служби безпеки України Павла Дудара та його матері Валентини у межах справи про одержання неправомірної вигоди та розголошення даних досудового розслідування.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05763.com.ua

Фармацевтична компанія Teva повідомила про пошкодження складу з продукцією внаслідок російської атаки. Постраждалих немає.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

За даними Teva, 3 вересня склад компанії в Україні двічі зазнав ударів унаслідок російської атаки, однак усі співробітники залишаються в безпеці.

У компанії наголосили, що продовжують працювати. Наразі триває оцінка наслідків атаки, і докладаються зусилля, щоб мінімізувати вплив на постачання ліків виробника.

Інформує mind.ua

Джерело: 05763.com.ua

Які цілі уражено у Криму

Українські воїни успішно уразили російський береговий ракетний комплекс "Бастіон" – носій ракет "Циркон" та "Онікс". Їх Росія часто використовує для терористичних ударів по Україні.

Також оператори Group 13 знищили та уразили 2 бензовози і командно-штабну машину російських загарбників на півострові.

Нагадаємо, що в окупованому Севастополі вранці 2 вересня пролунав потужний вибух, після якого загорівся автомобіль Mazda. За попередніми даними, у момент вибуху в машині перебував чоловік, який, імовірно, є російським військовослужбовцем.

А 31 серпня масштабна пожежа спалахнула на аеродромі в Джанкої. Супутники зафіксували палаючий склад ПММ і підстанцію.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05763.com.ua

У ніч проти 4 вересня безпілотники атакували місто Сочі в росії: там уражено нафтобазу, а також систему протиповітряної оборони С-400.

Про загрозу БпЛА в регіоні писав мер Сочі Андрій Прошунін.

Як зазначається, нафтобазу, ймовірно, уражено в Адлерському районі. Востаннє її атакували в серпні 2025 року.

Крім того, попередньо, знищено також систему ППО С-400. OSINT-канал ASTRA пише, що пожежа виникла в районі селища Сіріус на кордоні з Абхазією, де міг бути розташований комплекс ППО С-300 або С-400.

Інформує hromadske.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресцентр "Азову".

Офіційна інформація

Як зазначається, упродовж серпня декілька батальйонів "Скелі" разом з управлінням полку були переміщені в смугу 1-го корпусу НГУ "Азов" та вдало виконали поставлені бойові завдання по зачистці інфільтрованого противника в смугах оборони бригад.

"Варто відмітити покращення рівня виконавчої дисципліни та мінімізацію втрат під час виконання бойових завдань. Наразі продовжується переміщення та об'єднання розрізнених сил полку на одній ділянці фронту", - наголошують в "Азові".

Бойова історія "Скелі"

Також зазначається, що бойова історія полку "Скеля" налічує чимало визначних досягнень. Військовослужбовці підрозділу неодноразово демонстрували мужність та стійкість, виконували надзвичайно важкі завдання, здійснюючи наступальні та оборонні дії на найважчих ділянках фронту.

"Азовська культура передбачає максимальне приділення уваги підготовці особового складу, а також підтримці високого рівня мотивації бійців. Корпус "Азов" зробить все можливе, аби передати командуванню та бійцям "Скелі" свій досвід, а також наші цінності та принципи, котрі сприятимуть полку продовжувати ефективно виконувати поставленні завдання, зберігаючи життя та здоров'я особового складу", - додали в "Азові". 

Звинувачення проти "Скелі"

• 23 червня видання "Бабель" написало, що з кінця 2025 до весни 2026 року померли щонайменше 26 новобранців 425-го окремого штурмового полку "Скеля". Журналісти розповіли, що більшість з померлих чоловіків не пробули в полку й місяця. Офіційна причина смерті здебільшого –– пневмонія.
• Для цього матеріалу журналісти опитали понад 30 свідків. Один із них, Олександр Жикін, розповів про "Курятник" — неформальну назву розподільчого пункту "Скелі", який є першою локацією для новоприбулих мобілізованих. Чоловік опинився там після того, як йому оформили СЗЧ, коли він поїхав по таблетки для замісної терапії від наркозалежності.
• Інший анонімний співрозмовник розповів про карцери, куди військових відправляли за відмови виконувати різні розпорядження.
• Своєю чергою, полк "Скеля" прокоментував небойові смерті новобранців та запевнив у співпраці зі слідством. У "Скелі" вважають, що автори матеріалу роблять "узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків". У полку стверджують, що 18 із 26 смертей, згаданих у матеріалі, сталися в лікарні або дорогою до неї, а їхні причини повʼязані з "хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих".
• Раніше ДБР уже оголошувало, що розпочало перевірку ймовірних порушень у "Скелі", які розслідують як перевищення влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
• Моніторингова група Офісу омбудсмена заявила, що вирушить на місце для перевірки інформації про можливі катування військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля".
• У 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" підтверджують факт 25 смертей новобранців.
• Інформація про дві тисячі наркозалежних військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" не відповідає дійсності.
• Також "Скеля" прокоментувала нову інформацію видання "Бабель" про ще сімох своїх військовослужбовців, які загинули під час базової загальновійськової підготовки. У командуванні наголосили, що намагаються "звести до нуля" небойові втрати. 
• Інформує  censor.net

Джерело: 05763.com.ua

Втрати українського ритейлу від прицільних атак РФ по логістичній інфраструктурі вже перевищують десятки мільярдів гривень. І хоча масової порожнечі на полицях вдалося уникнути, децентралізація складів та вимушені зміни маршрутів можуть додавати до ціни товарів fresh / frozen в окремих випадках додаткові 3–12% "воєнної надбавки".

Скільки коштує безпека доставки, чому прямі поставки від виробників не врятують ситуацію та за рахунок чого мережі стримують ціновий шок – у матеріалі РБК-Україна.

Війна проти логістичних ланцюгів

Понад 4,5 роки повномасштабної війни український ритейл демонстрував дива операційної адаптації. Проте масовані атаки РФ по логістичній інфраструктурі влітку 2026 року завдали одного з найважчих ударів по галузі. Ворог прицільно атакував великі розподільчі центри (РЦ) на Київщині та в регіонах.

Логістика, яка роками оптимізувалася заради здешевлення кожної копійки в чеку, перетворилася на критичну точку ризику. Втрати лідерів ринку влітку 2026 року колосальні.

За зібраною РБК-Україна інформацією, тільки оціночна сукупна сума прямих збитків окремих гравців перевищує 24,7 млрд гривень (близько 553 млн доларів за середнім курсом літа 2026 року, або 594 млн доларів за курсом 2025 року). Ця оцінка включає збитки не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів та дистриб’юторів, тому частка ритейлу може бути меншою.

Фото: атаки РФ по логістичних вузлах у літні місяці 2026 року завдали українським ритейлерам, виробникам, імпортерам та дистриб'юторам збитків на десятки мільярдів гривень. Сукупна оцінка прямих збитків окремих гравців перевищує 24,7 млрд грн, при цьому детальні сегменти постраждалого ритейлу окремо у рамках цієї статті не розкриваються. (Інфографіка РБК-Україна)

За оцінкою Pro-Consulting, в складському господарстві України непрямі втрати внаслідок літніх атак РФ сягають майже 6 млрд доларів. Ця оцінка стосується всього сектору, охоплюючи не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів та логістичних операторів, і включає ширше коло наслідків, тому її не можна безпосередньо додавати до прямих збитків окремих ритейлерів.

Удар припав на сектори food, non-food, e-commerce та паливний ритейл. Також великих збитків зазнали виробники.

Фото: в аналіз включено 61 кейс, співвідношення дистрибуції до виробництва: 43:18 (Інфографіка РБК-Україна)

Попри це, колапсу не сталося – мережі перейшли на роботу "з коліс" та децентралізацію. Але головне питання для споживача: як ці руйнування перепишуть фінальний цінник у супермаркеті?

Анатомія класичного цінника

У класичній економіці ціна на полиці – це виважений компроміс між собівартістю, конкуренцією та видатками на утримання магазину. У воєнній економіці до неї ще сумуються витрати на логістику, резервування потужностей, безпека та відновлення після атак.

Фото: з чого складається ціна на полиці супермаркету (інфографіка РБК-Україна)

Як пояснює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, історично великі ритейлери сконцентрували понад 60% ринку, а від 23% до 30% у виробничій собівартості харчових продуктів припадало саме на логістику до полиці, яка осідала в ритейлі у вигляді маржі.

Від Другої світової до хабів Walmart

Розподільчий центр існує для того, щоб здешевити доставку. Постачальники завозять товар у один хаб, після чого звідти формується змішане відвантаження для магазинів.

Це класична радіальна модель hub-and-spoke (центр і периферійні вузли): один великий хаб обслуговує багато торгових точок. Її розвиток у цивільному ритейлі почався ще наприкінці XIX – на початку XX століття завдяки поштовим гігантам Montgomery Ward та Sears.

У 1970-1980-х Walmart масштабувала її, поєднавши регіональні РЦ, власну логістику та згодом cross-docking (перевантаження через склад), зробивши таку систему конкурентною перевагою.

Друга світова війна не започаткувала розподільчі центри, але стала періодом надзвичайно активного розвитку, стандартизації та масштабування військових систем розподілу.

Саме тоді були відпрацьовані великі структури регіональних вузлів, пріоритизації, палетування, перевантаження та контролю запасів, частина яких згодом вплинула на цивільну логістику.

І якщо тоді системи розподілу будувались заради перемоги у війні, то сьогодні вони руйнуються внаслідок війни – і це виклик безпрецедентного рівня для цивільного ритейлу.

Економіка цієї системи проста: один великий склад дешевше обслуговувати, ніж багато маленьких. Менший кілометраж – менше персоналу, техніки, маршрутів і перевезень.

Але нинішня війна перетворила сам принцип концентрації на мішень. Тепер ритейлер рахує не лише вартість роботи РЦ, але й ціну його втрати.

Як наслідок, коли зникає вузол, через який проходять товари, – змінюються маршрути, зростають запаси в інших точках, збільшується кількість перевезень і час доставки.

Ціна втрати активу не йде у жодне порівняння із видатками, яких вимагає децентралізація. Підприємці змушені витрачати на розосередження, тільки б забезпечити виживання персоналу та збереженість товарів.

Проблема найбільших витрат

Найбільш гостра ситуація – у fresh та frozen категоріях. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenInvest Олександра Бондаренка, у Києві та області знищено близько 80–100 тис. кв. м холодних складів.

Окремо, за даними Dragon Capital, загалом по Україні виведено з ладу близько 500 тис. кв. м складської нерухомості класу A – майже 30% таких площ. При цьому клас A не тотожний холодним складам: це загальна категорія якісної складської нерухомості, яка включає як холодильні потужності, так і сухі склади загального призначення.

Насамперед йдеться про такі категорії, як м'ясо, риба, морепродукти, молоко, фрукти, овочі, а також морозиво, заморожені напівфабрикати, які потребують дотримання особливих температурних режимів у логістиці холодового ланцюга. Везти їх за 300-400 км з інших областей економічно невигідно. Вільні площі складів класу B та C старішого формату покривають лише 20-30% втрачених потужностей.

Тому ритейлу доведеться розосереджувати склади: замість одного РЦ на 50 тисяч кв. м – будувати п'ять по 10 тисяч або десять по 5 тис. кв. м. Технічно це можливо. Економічно – дорожче: потрібно більше людей, техніки, операцій.

Для важких і недорогих товарів ефект особливо відчутний. Якщо доставка становила близько 15% собівартості, її подорожчання на 35–40% може додати до собівартості близько 5,25–6,00% лише через логістичний фактор.

Фото: прогноз зростання кінцевих цін на різні категорії товарів через подорожчання логістики (інфографіка РБК-Україна)

Для охолоджених товарів тиск може бути ще вищим. За оцінкою директорки UTG Євгенії Локтіонової, логістика охолоджених товарів може подорожчати на 35–50%, що може призвести до зростання роздрібних цін на 7–12%, тоді як для сухих товарів прогнозується подорожчання логістики на 15–25% і цін – на 3–5%.

Це не означає автоматичного стрибка цін на весь асортимент. Частину витрат мережі можуть компенсувати за рахунок оптимізації, постачальників, промо та власної маржі.

Чому прямі поставки не врятують

Після втрати РЦ очевидною альтернативою виглядає DSD (direct store delivery) – пряма доставка від виробника до магазину. Але така схема підточує економіку сучасного ритейлу.

Замість 5 регіональних РЦ виробнику доведеться їхати у сотні магазинів. За оцінкою Бондаренка, транспортування при цьому може подорожчати вдвічі або втричі, а кінцева роздрібна ціна – на 15-20% лише через логістичний фактор.

До того ж магазини фізично не розраховані на таку кількість поставок. Товар потрібно прийняти, розвантажити, розмістити, охолодити та продати. Зростають ризики списань і операційних втрат.

Тому оптимальною залишається система регіональних хабів, S&OP (sales and operations planning) – прогнозування попиту та запасів – і диверсифікація логістичних маршрутів.

Інакше кажучи, український ритейл не відмовляється від РЦ. Він змушений робити їх меншими, численнішими та дорожчими.

Пальне та енергія входять у ціну двічі

Логістика впливає на цінник не лише через склади. Другий канал – пальне. Воно входить у собівартість майже кожного товару, який переміщується автомобілем: від виробника до РЦ, від РЦ до магазину, а в e-commerce – ще й у доставку останньої милі.

У липні 2026 року ціни на паливо та мастила в Україні були на 26,5% вищими, ніж рік тому; за січень–липень зростання становило 28%.

Постійні загрози морським коридорам і річковим портам, які забезпечували до 30% обсягів імпортного пального в Україну, переорієнтували потік на західний сухопутний кордон, де утворюються черги бензовозів і фур.

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн наголошує: проблема ринку зараз не лише у ціні ресурсу, а в тому, як його доставити в Україну. Для паливного ритейлу це критично: якщо дорожчає плече доставки або збільшується страховий та операційний ризик, це тисне на ціну літра.

А далі працює ланцюгова реакція. Дорожче пальне – дорожча вантажівка. Дорожча вантажівка – дорожча доставка продуктів, побутової хімії, одягу, електроніки. Пальне може впливати на кілька наступних логістичних плечей, тому весь ефект залежить від структури ланцюга постачання.

У прифронтових регіонах до логістичних збоїв додаються відключення світла. Покупці змушені переходити на консерви та бакалію.

Імпорт стає ще чутливішим

Для ввезених товарів до логістики додається валютний і зовнішньоторговельний фактор. Причина – необхідність обходити українські морські порти, додавати європейське логістичне плече та враховувати дорожче пальне й залізничні перевезення.

Для ритейлу це означає, що ціна імпортного товару формується вже не лише за формулою "закупівельна ціна + націнка". У ній з'являється страхова премія за маршрут, ризик та резерв.

Події 2025-2026 рр. на Близькому Сході розігнали світові фрахтові ставки. Страхові військові надбавки на чорноморських та міжнародних маршрутах можуть сягати 1000 доларів за 20-футовий і 2000 доларів за 40-футовий контейнер, що перевищує вартість самого фрахту.

Як зазначає економіст Олексій Кущ, через подорожчання міжнародного плеча та дефіцит складської інфраструктури кінцева роздрібна ціна імпортної електроніки та техніки для окремих категорій і маршрутів може зрости на 30–50%.

Кадровий дефіцит і межа цінової еластичності

Логістичний збій наклався на гостру кризу ринку праці. Мобілізаційні процеси викликали критичний дефіцит водіїв вантажівок, експедиторів, вантажників і складського персоналу.

За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), близько 69% компаній змушені підвищувати зарплати через нестачу робочих рук. Рівень оплати праці на логістичних хабах на заході країни майже зрівнявся з польським. Це розганяє зарплатну інфляцію, яка автоматично лягає на собівартість обробки кожної палети.

Водночас ритейл уперся в стелю купівельної спроможності. 73% українців офіційно економлять на їжі та одязі, а до 40% сімейного бюджету йде суто на базове харчування. Будь-яке різке перекладання витрат на покупця загрожує падінням фізичних продажів.

Фінансові моделі українських мереж: хто і як тримає удар

Офіційна фінансова звітність ритейлерів за 2025 рік свідчить: українські оператори працюють за моделлю короткого оборотного циклу з високою чутливістю до операційних витрат.

На ринку кристалізувалися такі сегменти:

1. Високомаржинальний ("Сільпо", "Сімі"): висока маржа (32-35%) і націнка / відсоток перевищення продажною ціною над закупівельною (47-53%) поєднуються з високим операційним навантаженням (до 30-33%).
2. Масовий збалансований ("АТБ", "Фора", "Novus"): маржа 27-28%, націнка 36-39%, сувора витратна дисципліна (операційні видатки 23-26%).
3. Дискаунтери з низькою націнкою ("Велмарт", "Точка") 14-22% і мінімальним навантаженням (12-17%), де прибуток генерується за рахунок швидкості товарообігу та невисоких операційних видатків.
4. Окрема модель помірної маржинальності: Varus, який використовує валову маржу близько 20% виручки через жорстку ринкову конкуренцію та працює як модель класичного супермаркету.

Високу валову маржу (частку валового прибутку у виручці) понад 32–35% утримують дві принципово різні бізнес-моделі:

• супермаркетний ритейл з елементами преміальності ("Сільпо"), де чек формують унікальний сервіс і дизайн магазинів, делікатеси й дорогий імпорт;
• формат convenience store ("Сімі" / "Клевер Сторс"), де висока націнка забезпечується кавою, готовою їжею (food-to-go) і платою за швидкість біля дому.

В обох випадках високий валовий дохід не є надприбутком, оскільки майже повністю поглинається операційними витратами – утриманням унікальних дизайнерських локацій або великої мережі дрібних точок у високому трафіку.

Олександр Ямпольський, керівник практики трансфертного ціноутворення та лідер напряму ритейлу Deloitte Ukraine у коментарі РБК-Україна зазначає, що у великих холдингах ціноутворення також підтримується трансфертним ціноутворенням (ТЦУ), яке розподіляє прибуток між імпортними, логістичними та торговими структурами.

Довідково: ТЦУ дозволяє групі оптимізувати внутрішню собівартість та податкові навантаження, перерозподіляючи прибуток між різними юридичними особами. Проте цей механізм не впливає на роздрібні ціни для покупців, які формуються під тиском конкуренції, платоспроможного попиту та ринкових факторів.

Фото: фінансові показники українських торговельних мереж у 2025 році (інфографіка РБК-Україна)

Що змінюється в поведінці ринку

Класична EDLP – everyday low price, або "щодня низька ціна", – в Україні не стала домінуючою. Великі мережі частіше використовують Hi-Lo: конкурентна базова ціна на ключові товари плюс регулярні промо.

Country Manager компанії Yieldigo в Центральній та Східній Європі Зоя Кобець пояснює: для KVI-товарів, за якими покупець оцінює загальний рівень цін у магазині, переважає конкурентне ціноутворення.

Для власного імпорту та ексклюзивного асортименту важливішими стають цільова маржа і попит. Рішення дедалі частіше ухвалюються на основі даних, а не механічного копіювання цін конкурентів.

Привабливі ціни на продукти, які є ключовими індикаторами сприйняття ціни (KVI-товари), стають вирішальним фактором при виборі магазину для понад 70% населення.

KVI-товари становлять понад 50% акційних продажів, будучи базою для конверсії споживачів. Залучений "якорем" з низькою ціною покупець купує інші товари в чеку.

Першу скрипку у конкурентному ціноутворенні відіграє data-driven pricing (ціноутворення на основі даних), яке використовується для глибокої аналітики постійного моніторингу цін суперників саме на KVI-позиції для миттєвого реагування.

Фото: що таке KVI-товари та чому вони важливі для стратегії ритейлу (інфографіка РБК-Україна)

Це особливо важливо після ударів по логістиці. Якщо одна категорія різко дорожчає через доставку, ритейлер не обов'язково підвищує ціну на весь асортимент. Він може змінити промо, маржу, постачальника або ціну лише в окремому регіоні, у специфічній локації при конкурентно насиченому середовищі.

Саме тому ціна одного й того самого товару може відрізнятися навіть у межах однієї мережі.

Private Label як інструмент виживання

Як зазначає Катерина Афтенюк, фахівчиня з продажів та комунікацій NielsenIQ, частка власних торгових марок (ВТМ) у 2025-2026 роках сягнула 13,5% у продовольчих і 20,1% у непродовольчих категоріях.

За оцінками різних джерел, Private Label можуть бути на 20–40% дешевшими для споживача, забезпечуючи ритейлерам вищу маржинальність завдяки нижчим витратам на маркетинг, дистрибуцію та більшому контролю над закупівлями.

Також, за даними Retail Pulse, понад 50% чеків в Україні пробиваються зі знижкою. Покупець перестав купувати за повною ціною, змушуючи ритейлерів боротися за кожну гривню.

Тому ритейлеру після логістичного шоку доводиться одночасно виконувати два завдання: не позбавитись покупця через підвищення цін і не втратити маржу через надмірні знижки.

Це і є головний конфлікт нинішнього цінника.

Чи буде різкий стрибок цін

Руйнування РЦ не означає автоматичного дефіциту. Великі мережі перерозподіляють товарні потоки, використовують інші склади, 3PL-операторів, регіональні хаби та крос-докінг. Після атак на окремих полицях уже виникали короткочасні прогалини, але товарні потоки перенаправлялися.

Логістика більше не "невидима" стаття витрат. Вона стала фактором, який безпосередньо формує цінник. Відновлення частини потужностей, імовірно, триватиме місяці або роки – залежно від масштабу руйнувань, доступу до фінансування та безпекової ситуації.

Без додаткових механізмів державної підтримки (страхування, бронювання кадрів, "зелених коридорів" для пального) тиск на витрати, а відповідно і ціну, може бути сильнішим і тривалішим.

Покупець уже адаптувався: шукає промо, обирає товари тривалого зберігання, порівнює мережі не лише за ціною, а й за наявністю. Ритейлери – теж: перебудовують ланцюги, дроблять склади, рахують не тільки собівартість ланки, а й ціну її втрати.

Цінник після літа 2026 року

Класична формула нікуди не зникла: закупівельна ціна + логістика + оренда + персонал + енергія + втрати + промо + маржа = ціна на полиці.

Але тепер кожна з цих складових має воєнну надбавку:

• Логістика – через знищені РЦ та довші маршрути.
• Пальне – через ризики імпорту та дорожче перевезення.
• Склади – через дефіцит безпечних площ.
• Персонал – через дефіцит кадрів.
• Страхування – через ризик повторних ударів.
• Запаси – через необхідність мати резерв на випадок чергового розриву ланцюга.

Це конкуренція за здатність доставити товар, зберегти його, не втратити через черговий удар і при цьому залишити його доступним для покупця.

Цінник 2026 року – це вже не просто плата за товар, а віддзеркалення ціни безпеки, розподіленої логістики та стійкості.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чому руйнування РЦ піднімає ціни?

– Великий хаб мінімізував маршрути. Без нього зростають витрати на кілометраж, персонал і техніку.

– Чи буде стрибок цін і порожні полиці?

– Ні. Мережі адаптуються і частково компенсують витрати зниженням маржі.

– Які товари найбільше ризикують?

– Охолоджені, свіжі, заморожені, низькомаржинальні та імпортна електроніка.

– Чому неохоче переходять на пряму доставку?

– Вона здорожчує логістику у 2-3 рази.

– Що ще формує "воєнну надбавку"?

– Пальне, дефіцит кадрів, генератори, страховки та додаткові запаси.

– Чи стосуються 3–12% "воєнної надбавки" усіх товарів?

– Ні. Цей діапазон стосується найбільш чутливих категорій, зокрема охолоджених, свіжих та заморожених товарів. Для сухих товарів прогнозується менший вплив – 3–5%. Фактичний ефект залежить від структури витрат мережі та її здатності компенсувати зростання логістичних витрат.

Інформує rbc.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Темпи просування російських військ у серпні 2026 року дещо зросли, однак Росія не змогла досягти оперативного маневру або домогтися руйнування української оборони. Російські здобутки залишаються повільними та обмеженими. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Як зазначили аналітики, вони отримала докази, які свідчать, що в серпні армія РФ окупувала близько 90,35 кв. км території в Україні, захоплюючи в середньому 2,91 кв. км на день. 

Якщо ж враховувати також російські інфільтрації, то, за підрахунками ISW, загальна площа територій, куди проникли російські військові просунулися або проникли, становить близько 123,53 кв. км, або в середньому 3,98 кв. км на добу.

Основні територіальні здобутки росіян у серпні припали на район т.зв. Фортечного поясу у Донецькій області, але, за оцінкою аналітиків, навіть там окупантам вдалося досягти лише незначних тактичних здобутків, і вони досі не змогли завершити захоплення Костянтинівки.

"Російські війська зберігають присутність (шляхом просування або інфільтрації) у 72,23% Костянтинівки та не змогли повністю захопити поселення навіть після місяців посилення інфільтрацій та міських боїв", - йдеться у звіті.

При цьому, наголосили оглядачі, темпи російського наступу в серпні 2026 року залишаються лише частиною показників минулого року, навіть з урахуванням інфільтрації. Вони нагадали, що торік у серпні ворог захопив 505,55 кв. км, "що свідчить про те, як темпи просування російських військ продовжують уповільнюватися". 

Скільки території звільнили Сили оборони

Тим часом, за оцінкою Інституту вивчення війни, українські війська у серпні 2026 року продовжували контрнаступальні операції, зокрема на Лиманському та Олександрівському напрямках. Як заявили аналітики, ISW має докази, які дозволяють оцінити, що минулого місяця Сили оборони звільнили щонайменше 129,81 кв. км. 

"Ця цифра, ймовірно, є консервативною, оскільки методологія ISW недооцінює масштаби ймовірних українських здобутків у поточному контрнаступі на Лиманському напрямку, а додаткові дані, ймовірно, покажуть повний масштаб українських здобутків на Лиманському напрямку восени 2026 року", - пояснили аналітики.

Втрати РФ

Зазначається, що у серпні 2026 року другий місяць поспіль російські війська продовжували зазнавати високих втрат. За даними Генерального штабу ЗСУ, армія РФ у серпні втратила на полі бою 42 020 осіб. Це другий місяць поспіль, коли російські війська мають понад 40 000 втрат за один місяць.

"У серпні 2026 року російські війська зазнали в середньому 340 втрат на квадратний кілометр захопленої або інфільтрованої території та 465 втрат на квадратний кілометр захопленої території", - підрахував ISW. 

Аналітики зазначили, що російська система комплектування армії за рахунок добровольців, як і раніше, має проблеми із залученням достатньої кількості військових для компенсації поточних втрат.

Ситуація на фронті

Раніше УНІАН повідомляв, що Росія все ближче підбирається до одного з українських оплотів на Донбасі. Йдеться про місті Дружківка, до якого ворогу залишилося всього 15 км. Цей населений пункт розташований на дорозі, що з’єднує стратегічно важливі міста та селища, відомі як український оборонний пояс, який Росія відчайдушно намагається прорвати, прагнучи захопити весь Донбас. Це залишається однією з головних цілей російського диктатора Володимира Путіна у цій війні.

Також Business Insider писав, що РФ просувається на Донбасі, а Україна готується до битви за його останні оплоти. Видання навело оцінку однієї з провідних європейських розвідувальних служб про те, що росіяни можуть вийти на околиці Краматорська та Слов'янська на початку 2027 року. 

Інформує unian.ua

Джерело: 05763.com.ua

Наступного тижня Євросоюз створить робочу групу високого рівня з питань оборони. До неї увійдуть представники країн ЄС, Великої Британії та України, повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС в Ірландії.

Джерело: 05763.com.ua

Нагадаємо, що особи з відстрочкою під призову мають ті самі обов'язки, що й інші військовозобов'язані. Тому навіть у цьому випадку виклик до ТЦК є законним.

Водночас мобілізувати заброньовану людину не можуть. Але бронювання має бути чинним та зафіксованим у реєстрі "Оберіг".

Інформує 24tv.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це розповів командувач авіації Повітряних Сил ЗСУ полковник Олександр Дяків напередодні Дня авіації України.

Перший такий підрозділ в Україні вже працює — 107-ме окреме авіаційне крило. Саме в його структурі виконують завдання винищувачі F-16. Підрозділу також вручили бойовий прапор.

За словами Олександра Дяківа, нова модель уже показала свою ефективність — передусім у плануванні бойових місій, аналізі досвіду та швидкому впровадженні нових тактичних рішень.

«З кожним новим циклом я впевнено скажу, що ми стаємо сильніші і сильніші», — зазначив командувач авіації.

Надалі на структуру авіаційних крил планують перевести всі авіаційні бригади Повітряних Сил. Причина — поява в українському небі дедалі більшої кількості західної техніки, яка потребує іншого підходу не лише до бойового застосування, а й до обслуговування, ремонту, логістики та управління.

Паралельно змінюватиметься і система забезпечення. Підрозділи, які відповідають за обслуговування авіації, планують переважно зосередити на авіаційних базах. Ідея полягає в тому, щоб різні типи літаків могли прибувати на різні аеродроми, де їх уже чекатимуть необхідні фахівці, обладнання та технічні спроможності.

Такий підхід, за словами Олександра Дяківа, відповідає практиці країн-партнерів.

Водночас командувач наголошує: перебудовувати Повітряні Сили будуть поступово. Повністю ламати систему, яка вже працює в умовах великої війни, не планують.

«Можна побудувати нову систему, але тоді треба змінити або, вибачте, зламати стару. Має бути баланс», — пояснив Олександр Дяків.

Темпи переходу залежатимуть насамперед від двох речей — кількості підготовлених фахівців і темпів надходження нової авіаційної техніки.

«Ми готові тільки тоді, коли техніка заходить з людьми», — наголосив командувач авіації.

Йдеться не лише про льотчиків. Кожен новий тип літака потребує власної системи підготовлених інженерів, техніків, фахівців із озброєння, логістики та наземного забезпечення.

Водночас Україна вже нарощує власні спроможності з обслуговування західної авіації. У Повітряних Силах сформували групу фахівців, які самостійно виконують технічне обслуговування винищувачів F-16.

Зокрема, українські спеціалісти вже проводять фазові інспекції — регламентні роботи, які виконують після визначеного періоду експлуатації літака.

«На сьогодні у нас є вже група спеціалістів, які самостійно роблять це на літаках F-16», — зазначив Олександр Дяків.

За його словами, українські інженери вже навчилися працювати у складних умовах — за дефіциту часу та запасних частин, уночі й у холодну пору року. Від їхньої роботи безпосередньо залежить, чи зможе літак безпечно повернутися до виконання наступного бойового завдання.

Паралельно Україна готується до наступного етапу — локалізації виробництва та ремонту західної авіаційної техніки. За словами Олександра Дяківа, іноземні виробники готові допомагати з перенесенням відповідних потужностей в Україну.

Однак головним обмеженням залишається безпека. Російські засоби повітряного нападу здатні діставати далеко вглиб території України, тому розміщення великих виробничих та ремонтних об’єктів потребує окремих рішень щодо їхнього захисту.

Водночас можливість локалізації виробництва та ремонту вже передбачена контрактами на постачання іноземних літаків.

Інформує armyinform.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

До Умані з 6 вересня прибудуть паломники на Рош га-Шана. Порушникам можуть заборонити подальший в'їзд в Україну.

Україна готується до масового прибуття паломників-хасидів на Рош га-Шана в Умані на Черкащині з 6 вересня і посилює заходи безпеки, порушників попередили про можливу заборону в'їзду, повідомили у суботу в Національній поліції, пише УНН.

Починаючи з 6 вересня до Умані масово прибуватимуть паломники для святкування Рош га-Шана. Наше завдання в умовах загроз безпілотних та ракетних атак забезпечити безпеку як паломників, від моменту перетину кордону до виїзду з України, так і місцевих жителів. Ми маємо зробити усе, щоби не допустити правопорушень. Якщо такі випадки трапляться, реагування буде невідкладним і принциповим, аж до заборони подальшого в’їзду в Україну для порушників

- зазначив т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

 

Під час профільної наради обговорили комплекс безпекових заходів, спрямованих на забезпечення публічної безпеки і порядку під час перебування паломників-хасидів в Україні у вересні, зокрема в період святкування Рош га-Шана в Умані.

Окрему увагу приділили міжвідомчій взаємодії та розрахунку сил та засобів, які залучатимуться до забезпечення безпеки у місцях перебування паломників: превентивні заходи для недопущення терористичних загроз, диверсій і провокацій, заходи з організації протипожежного та техногенного захисту в місцях масового скупчення і проживання паломників, зокрема розгортання спеціальних постів моніторингу та пунктів надання допомоги.

Також учасники наради розглянули готовність пунктів пропуску через державний кордон до оформлення паломників, прогнозовані пасажиропотоки та заходи безпекового контролю під час їхнього в’їзду в Україну та виїзду.

Державна міграційна служба поінформувала про організацію моніторингу за дотриманням паломниками правил міграційного законодавства України та алгоритми реагування на можливі порушення умов перебування в країні.

За підсумками наради визначено основні напрямки подальшої взаємодії між залученими державними органами напередодні масового прибуття паломників до Умані.

Інформує unn.ua

Джерело: 05763.com.ua

До початку нового навчального року залишилися лічені дні, і батьки разом із дітьми вже готуються до шкільних буднів. Окрім канцелярії та форми, варто знати, як зміниться сам ритм навчання — зокрема, скільки триватимуть уроки та перерви.

Тривалість занять у школах не є однаковою для всіх: вона залежить від віку учнів і формату навчання — очного чи дистанційного. Кожен заклад освіти самостійно складає розклад, однак мусить дотримуватися обов'язкових санітарних норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Коли починаються уроки та які правила для змін

Навчальний день у школах не може розпочинатися раніше 8:00. Для другої зміни заняття стартують не пізніше 14:00, а для вечірньої форми — не пізніше 16:00. У закладах, які працюють у дві зміни, учні 1–4 класів мають навчатися виключно в першу. В умовах воєнного стану допускається навчання 2–4 класів у другу зміну, але лише за рішенням керівника школи та з умовою, що останнє заняття завершиться не пізніше 18:00.

Щодо перерв, то для молодших школярів (1–4 класи) вони мають тривати щонайменше 15 хвилин, а для учнів 5–11(12) класів — не менше 10 хвилин. Обов'язковою є одна велика перерва тривалістю 30 хвилин для харчування. Школа може замінити її на дві по 20 хвилин: для початкових класів — після другого та третього уроків, для старших — після третього та четвертого.

 

Скільки триває урок: норми для кожного класу

Відповідно до наказу МОЗ №2205, тривалість одного уроку чітко регламентована:

• 1 клас — не більше 35 хвилин;
• 2–4 класи — не більше 40 хвилин;
• 5–11(12) класи — не більше 45 хвилин.

Якщо школа організовує здвоєні уроки, педагогічна рада ухвалює рішення окремо, обов'язково враховуючи вікові особливості дітей. Посередині такого заняття має бути 10-хвилинна перерва для активного відпочинку.

Окрема вимога стосується груп подовженого дня: для учнів початкової школи обов'язкова прогулянка на свіжому повітрі тривалістю щонайменше 1,5 години — за умови, що температура не опускається нижче +10 °C.

Як змінюється тривалість на дистанційному навчанні

Для онлайн-формату діють окремі обмеження, прописані в наказі МОЗ №1371. Безперервна робота за комп'ютером не повинна перевищувати таких норм:

• 1–2 класи: 2 заняття по 30 хвилин або 3 по 20 хвилин;
• 3–4 класи: 2 уроки по 45 хвилин, 3 по 30 або 4 по 20 хвилин;
• 5–6 класи: 2 заняття по 45 хвилин, 3 по 35 або 4 по 25 хвилин;
• 7–9 класи: 2 уроки по 45 хвилин, 3 по 40, 4 по 30 або 5 по 25 хвилин;
• 10–11(12) класи: 3 уроки по 45 хвилин, 4 по 35, 5 по 30 або 6 по 25 хвилин.

Такі обмеження діють у період воєнного стану та надзвичайних ситуацій і спрямовані на збереження здоров'я школярів під час роботи з екранами.

Як повідомляють Факти ICTV, приватні та корпоративні заклади освіти, де навчання триває після 14:00, зобов'язані забезпечувати учням 3–4-разове гаряче харчування, постійний психологічний та медичний супровід, а також дотримуватися вимог щодо чергування різних видів діяльності.

Інформує deti.znaj.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Тоді після масштабних боїв під Іловайськом воїни АТО опинилися в оточенні. Президент РФ Володимир Путін заявив, що підконтрольні Росії угруповання організують для них гуманітарний коридор.

Але бойовики та російські військові обстріляли коридор, яким виходили захисники України. За офіційними даними, під Іловайськом загинуло 366 військових, 429 отримали поранення.

Війна в Україні триває вже 12 років і шість місяців, а повномасштабне вторгнення – чотири з половиною роки. За цей час тисячі хоробрих синів і дочок України загинули через військові дії. Точні військові втрати Україна не розкриває – це військова таємниця. Але кожен загиблий на фронті – це неоціненна втрата для країни і для сім’ї воїна.

Офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України є сонях. З початку повномасштабної війни ця квітка стала для всього світу символом героїчного спротиву українців.

Трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України загинули.

Ми пам’ятаємо кожного захисника та захисницю, які поклали життя задля нашої незалежності від агресора. І доки жива ця пам’ять – доти Україна нездоланна. Навіки Слава! 

Інформує mahala.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук.

Під час розмови Буданова запитали про суспільне напруження навколо мобілізації та можливі способи його зменшення. За його словами, владі потрібно відверто говорити про реальну потребу армії в поповненні.

Керівник ОП назвав 30 тисяч мобілізованих на місяць мінімально необхідною кількістю. За його словами, опускатися нижче цього показника Україна зараз не може, оскільки йдеться про підтримання того, що вже є.

Окремо Буданов відповів на запитання, чи варто очікувати суттєвих змін після приходу Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Керівник ОП заявив, що кардинальних змін не прогнозує саме через необхідність щомісяця залучати до війська велику кількість людей.

При цьому Буданов вважає, що змінити можна самі підходи до мобілізаційних заходів. Зокрема, він звернув увагу на випадки силового доставлення людей, які в суспільстві називають «бусифікацією».

За словами керівника ОП, такі випадки не є повсюдними, однак вони існують і з ними необхідно боротися. Так само, на його думку, потрібно реагувати на неправомірні дії окремих працівників ТЦК.

Водночас усунення таких порушень не прибере невдоволення мобілізацією повністю. Буданов пояснив це тим, що кількісна потреба війська залишиться незмінною навіть після реформування окремих процедур.

Тому, за його оцінкою, зробити так, щоб мобілізаційними процесами були задоволені всі, неможливо. Основне завдання полягає в тому, щоб забезпечити необхідне поповнення війська та водночас боротися з порушеннями під час мобілізації.

Інформує enovosty.com

Джерело: 05763.com.ua

Нагадуємо, що саме можуть пропонувати заклади дошкілля за додаткову плату, а що гарантує держава.

• Додаткові заняття за програмами, що не входять до основної освітньої програми.
• Гуртки та секції понад встановлений навчальний план.
• Перебування дітей у чергових групах у вечірній час, у вихідні чи святкові дні та послугу цілодобового перебування — за згодою батьків та за окрему оплату.
• Вивчення іноземних мов, не передбачених держстандартом (англійська мова стає обов’язковою для дітей п’яти й шести років від 1 вересня 2026 року й не підпадає під цей пункт).
• Поглиблені спортивні тренування (наприклад, футбол чи шахи).
• Мистецькі студії, зокрема гончарство.
• Надання корекційно-розвиткових та/або психолого-педагогічних, та/або реабілітаційних послуг (допомоги) понад обсяги, встановлені індивідуальною програмою розвитку.
• Надання в користування об’єктів інтелектуальної власності, авторського права, інших нематеріальних активів (освітніх програм, методик, технологій тощо).

Законодавство чітко забороняє вимагати гроші за реалізацію гарантованої державою освітньої програми й закріплює виключно добровільний характер будь-яких додаткових послуг.

Розрахунки за них проводять лише в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на спеціалізовані рахунки дитячих садків.

Надходження від цих послуг розподіляють за визначеною пропорцією:

• 70 % спрямовують на зарплату й заохочувальні виплати персоналу;
• 30 % — на оновлення та розвиток матеріально-технічного оснащення закладу.
• Інформує vchysia.media

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на фейсбук-сторінку головнокомандувача.

Головнокомандувач згадав трагедію Іловайська

Він нагадав, що сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя за Україну. Тих, хто загинув в Іловайську. Тих, хто поліг у боях від 2014 року. Тих, кого ми втратили за роки великої війни.

"За кожним іменем - людина. Родина. Побратими, посестри. Життя, яке обірвала російська агресія. Я знаю ціну цієї війни. Бачу її у строю, де назавжди залишається місце полеглого побратима. У підрозділах, які продовжують бій після важких втрат. У родинах, які вже ніколи не дочекаються своїх рідних додому", - зазначив Драпатий.

Він також наголошує, що ми маємо пам’ятати кожного і кожну.

Vincit qui meminit

"Пам’ятати Іловайськ і те, чого варте слово росії. Пам’ятати ціну помилок, довіри до ворога і втраченої пильності. Але передусім - пам’ятати людей. Тих, хто став на захист своєї країни і віддав за неї найдорожче. Наш обов’язок - бути гідними їх. Продовжувати боротьбу. Захищати Україну. І не дозволити, щоб пам’ять про полеглих стала просто датою у календарі. Vincit qui meminit. Перемагає той, хто пам’ятає. Вічна пам’ять і шана полеглим захисникам і захисницям України", - резюмує головнокомандувач. 

Інформує  censor.net

Джерело: 05763.com.ua

Мережа супермаркетів АТБ повідомила про тимчасове обмеження продажу окремих товарів соціальних категорій — не більше шести одиниць в одні руки. Запровадити такі заходи довелося не лише через ворожі атаки, а й через збільшення випадків спекуляції, коли перекупники фактично роблять оптові закупівлі у магазинах АТБ, пояснює компанія на своїй сторінці у Facebook. 

«Це критично збільшує навантаження на нашу логістику, яка покликана передусім безперебійно забезпечувати свіжими продуктами широкі верстви населення, навіть у найбільш небезпечних прифронтових регіонах», — йдеться у повідомленні. 

Начальник управління з корпоративних комунікацій мережі «АТБ Маркет» Сергій Демченко у коментарі «РБК-Україна» повідомив, що обмеження на продаж стосуються товарів першої необхідності. До цього переліку, зокрема, увійшли курячі яйця, рибні та м’ясні консерви, олія, оцет, крупи, макарони, цукор, сіль, сода тощо. 

В АТБ заявили, що у своїй роботі дотримуються принципів прозорості, чесності та відкритості. У компанії зазначили, що це стосується не лише ведення бізнесу, а й спілкування з покупцями. Також у мережі наголосили, що докладають усіх зусиль, аби споживачі завжди могли купувати улюблені якісні продукти.

Через цілеспрямовані російські удари по складах і продовольчій логістиці вже знищено до 90% сучасних потужностей для зберігання. Однак міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з журналістами запевнив, що навіть попри втрату значної кількості товарів українці не залишаться без продуктів. За його словами, після російських атак постачальники змінюють логістику, переміщують запаси, прокладають нові маршрути та шукають інші способи зберігання товарів.

Що ж насправді стоїть за російськими обстрілами торговельної інфраструктури України? Про масштаби втрат і напрями їх мінімізації, особливості впливу ракетних обстрілів на зайнятість населення у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповідає Ігор Крупка.

Інформує zn.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

За їхніми словами, внаслідок української атаки на НПЗ було пошкоджено кілька технологічних установок, інфраструктуру та загальні об’єкти підприємства.

Джерела Reuters не змогли сказати, скільки часу знадобиться на усунення пошкоджень та відновлення роботи НПЗ.

НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" — четверте за величиною нафтопереробне підприємство країни-агресора РФ з річною потужністю переробки 17 мільйонів тонн. Воно виробляє автомобільний бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут та бітум.

Reuters зазначає, що наразі всі найбільші нафтопереробні заводи компанії "Лукойл" зупинені. Пермський НПЗ призупинив роботу 21 серпня, а Волгоградський НПЗ — 31 липня.

Як повідомляли Українські Новини, в ніч на сьогодні, 26 серпня, Сили оборони України атакували НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез", розташований приблизно за 850 кілометрів від державного кордону України.

Пізніше в українській компанії Fire Point розповіли, які безпілотні апарати застосували українські військові для ураження нафтопереробного заводу.

Нагадаємо, раніше президент Російського союзу промисловців та підприємців (РСПП) Олександр Шохін підтвердив інформацію ЗМІ про те, що удари України вивели з ладу майже третину російських нафтопереробних потужностей.

А напередодні ЗМІ повідомили, що влада РФ розглядає можливість продовження заборони на експорт дизельного пального до кінця року.

Інформує ukranews.com

Джерело: 05763.com.ua

Очільник Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив екстрену неоголошену поїздку до російської столиці, аби особисто окреслити Кремлю "червоні лінії". За оцінками західних розвідувальних служб, Москва може готувати масштабні провокації проти східних кордонів НАТО вже найближчим часом. 

Восьмигодинне перебування одного з найближчих соратників Дональда Трампа в Росії перегукується з тривожними подіями осені 2021 року, коли Вашингтон намагався застерегти Кремль від вторгнення в Україну. Про це пише The Telegraph.

Сценарії ескалації та перевірка єдності Альянсу

Аналітики припускають, що через брак суттєвого поступу на лінії фронту в Україні Володимир Путін шукає альтернативні важелі тиску. За даними видання, основними ризиками наразі вважаються гібридні спецоперації, масштабні кібератаки проти інфраструктури Східної Європи або навіть точкове сухопутне вторгнення на територію однієї з країн Балтії. Таким способом російське керівництво прагне випробувати рішучість та реальну швидкість колективної відповіді Альянсу.

Під час прямих перемовин із представниками російських спецслужб Реткліфф передав безапеляційне застереження від будь-яких агресивних кроків у бік союзників США. Окрім захисту східного флангу НАТО, очільник ЦРУ порушив питання військово-технічного та економічного партнерства Росії з Іраном, закликавши Москву згорнути цю підтримку. Поїздка відбулася на тлі фактичного глухого кута у мирному врегулюванні та зростання напруги в регіоні.

Повторення історичного прецеденту

Хоча президент США Дональд Трамп спробував публічно згладити гостроту ситуації, назвавши візит "напівзвичайним", він визнав його безпосередній зв'язок із війною в Україні. У Кремлі зустріч підтвердили, зазначивши, що контакт відбувся на рівні спецслужб без участі Путіна.

Цей візит фактично дублює місію Вільяма Бернса у листопаді 2021 року - тоді аналогічні застереження США не зупинили ескалацію, що робить нинішнє попередження критично важливим сигналом для всієї системи європейської безпеки.

Раніше ми писали, що латвійська розвідка попереджала про можливі гібридні атаки РФ проти країн Балтії та Польщі із застосуванням дронів, диверсій і кібератак.

Інформує today.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це Трамп сказав в інтерв’ю американській програмі Гленна Бека, передає Sky news. Зокрема, ведучий поцікавився у Трампа, чому Реткліфф вирушив до Росії. Трамп відповів, що директор ЦРУ перебував там "майже у звичайному режимі", водночас не став розкривати деталей поїздки.

"Я не хочу розчаровувати людей", — зазначив американський президент.

Водночас Трамп наголосив, що Сполучені Штати прагнуть завершення війни в Україні, а, говорячи про Реткліффа, Трамп назвав його "фантастичною людиною" та знову заявив, що його адміністрація "дуже наполегливо працює над тим, щоб припинити цю війну".

"З цього може щось вийти", — сказав Трамп, коментуючи візит директора ЦРУ до Москви.

При цьому президент США не уточнив, про які саме результати йдеться та чи стосуються вони можливих переговорів щодо припинення війни Росії проти України.

Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.

Водночас лідер Литви Ґітанас Науседа заявив, що візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь.

Інформує trueua.info

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це Новини.LIVE пише з посиланням на Міноборони України.

Військова підготовка школярів та студентів у 2026 році

Міністерство оборони підтвердило, що обов'язкова базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів офіційно скасовується. Її замінить нова, гнучкіша система безперервного навчання національному спротиву, яка інтегрується в освітній процес на всіх рівнях.

Ідея такого рішення полягає у формуванні постійно готового резерву та посиленні загальної обороноздатності держави за рахунок об'єднання цивільного та військового секторів на базі сучасного досвіду російсько-української війни.

Основи національного спротиву у ЗВО. Фото: Міноборони України

Відтепер військова підготовка стане обов'язковою з урахуванням гендерної рівності — до навчань залучатимуть як хлопців, так і дівчат.

На третьому рівні загальної середньої освіти, тобто у старших класах шкіл, а також в закладах професійно-технічної освіти викладатимуть предмет "Захист України".

Реклама

Водночас для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти запроваджують адаптовану дисципліну "Основи національного спротиву". Даний курс вводитимуть в університетах з другого курсу і вище. При цьому молодь не змушуватимуть складати військову присягу, але нова база дозволить охочим вчасно сформувати культуру патріотизму та легше продовжити військову кар'єру через кафедри підготовки офіцерів запасу.

Які зміни чекає на молодь у військовій підготовці на базах шкіл та вищої освіти. Фото: Міноборони України

Рішення відмовитися від формату БЗВП ухвалено з низки вагомих причин. Перш за все, це питання безпеки, оскільки скупчення студентів на об'єктах ЗСУ створювало серйозні ризики для підрозділів та самої молоді через постійні атаки ворога. Крім того, попередня система надмірно перевантажувала навчальні частини та полігони армії.

Студенти вчитимуться стріляти на базі інтерактивних тренажерів, у тирах, на стендах, а також на полігонах Сил безпеки та оборони. Організаційну частину та забезпечення матеріальної бази натомість візьмуть на себе Центри підготовки громадян до національного спротиву (ЦПГНС).

Як писали раніше Новини.LIVE, експерти радять новобранцям суворо обмежувати використання мобільних телефонів під час проходження БЗВП. Неконтрольована активність у мережі та випромінювання гаджетів несуть пряму загрозу життю особового складу на полігонах.

Водночас юристи пояснили, чи впливає непройдена базова військова підготовка на процес бронювання працівників критично важливих підприємств, які досягли 25-річного віку. Які є вимоги для надання відстрочки від призову.

Інформує mobilizatsiya.novyny.live

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Частина українських жінок і матерів дітей з інвалідністю можуть оформити пенсію вже у 50 років.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Пенсійний фонд України.

Головне:

Дострокову пенсію у 50 років можуть оформити жінки, які народили п'ятьох і більше дітей та виховали їх до 6 років. Це право поширюється і на матерів дітей з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до 6 років. Обов'язкова умова - страховий стаж не менше 15 років. Кому дозволили піти на пенсію у 50 років

Дострокову пенсію за віком можуть оформити дві категорії жінок:

жінки, які народили п'ятьох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку; матері дітей з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до 6 років.

Для оформлення такої пенсії потрібна ще одна умова - страховий стаж не менше 15 років.

Джерело: 05763.com.ua

Новий підхід до ветеранської політики

Президент зазначив, що чинних програм допомоги недостатньо для повноцінної адаптації захисників до цивільного життя. За його словами, держава повинна створити комплексну систему, яка охоплюватиме не лише фінансові виплати, а й медичну реабілітацію, психологічну підтримку та сприяння у працевлаштуванні. Особливу увагу було приділено родинам загиблих героїв, які потребують постійної опіки та соціальних гарантій.

Законодавчі зміни та майбутні кроки

Ключовим меседжем виступу стала теза про те, що ветерани заслуговують на особливу увагу з боку законодавців. Президент закликав уряд та парламент розробити та ухвалити низку законопроєктів, які спростять доступ до державних послуг для учасників бойових дій. Йдеться про цифровізацію ветеранських сервісів, розширення програм житлового забезпечення та створення мережі центрів ветеранського розвитку в кожному регіоні, включаючи Тернопільщину.

Соціальна адаптація військових після повернення з фронту є викликом, з яким Україна має впоратися максимально ефективно. Президент наголосив, що кожен, хто зі зброєю в руках захищав незалежність держави, повинен відчувати вдячність та підтримку суспільства не лише на словах, а й через реальні державні інструменти.

Висновок

Ініціативи, озвучені на форумі, свідчать про зміну парадигми ставлення держави до ветеранської спільноти. Очікується, що найближчим часом будуть представлені конкретні кроки щодо реалізації цих пропозицій, які допоможуть тисячам українських родин отримати необхідну допомогу та впевненість у завтрашньому дні.

Інформує tenews.org.ua

Джерело: 05763.com.ua

До Дня Незалежності України редакція «Вчися.Медіа» опитала освітян та освітянок із різних сфер, а також освітніх управлінців про події, які найбільше запам’яталися за цей час. Зміни в підходах до навчання, забезпечення рівного доступу до освіти, ухвалення необхідних законів та оновлення змісту — згадали чимало важливих рішень, ініціатив і подій.

Які з них були важливими чи навіть переломними в освіті загалом та в окремих її ланках? Читайте в матеріалі.

ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ТА ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

Загальний курс на декомунізацію та дерусифікацію освіти — одна з головних тенденцій, яку відзначила більшість спікерів і спікерок. Зокрема, освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила: за роки Незалежності українська освіта пройшла великий шлях поступової відмови від совєтської системи та її ідеологічних підходів — до формування сучасної, демократичної та орієнтованої на дитину системи освіти.

Важливим був і рух української вищої освіти до Болонського процесу. Тоді ж Україна почала переходити до 12-річної школи, хоч згодом від цієї ідеї відмовилися. Освітня обмудсменка висловила сподівання, що реформа старшої школи допоможе на практиці остаточно закріпити 12-річне навчання.

 Надія Лещик

Я добре пам’ятаю школу до 1991 року: комсомол, піонерські традиції, вчителів, яких могли звільнити за розмови про Незалежність України, Голодомор чи розстріли.

Тому ухвалення нового законодавства у сфері освіти, закріплення права кожного на освіту, утвердження української як державної мови в освітньому процесі, поява нових українських підручників, зокрема з історії України, була справжнім ковтком свіжого повітря, наголошує освітня омбудсменка. За її словами, ми ще не до кінця позбулися совєтської спадщини, але те, наскільки змінилася освіта за ці роки, — одне з найважливіших досягнень.

Звісно, зауважила Надія Лещик, були й періоди, коли освіта рухалася назад. Зокрема, у 2010–2014 роках, коли міністром освіти і науки був Дмитро Табачник, посилювалася роль російської мови, а роль ЗНО як головного критерію для вступу намагалися зменшити.

Після 2014 року освітня система знову отримала сильний поштовх до змін. Закон України «Про вищу освіту» посилив автономію університетів, а у 2017 році почалася реформа «Нова українська школа». Її суть була не лише в нових програмах чи підручниках. Ішлося про значно глибшу зміну — відмову від совєтської моделі та перехід до освіти, у центрі якої є дитина, її потреби, права, гідність і розвиток.

Саме́ створення Служби освітнього омбудсмена у 2019 році стало важливим кроком на цьому шляху: учні й учениці, батьки, педагоги й педагогині та інші працівники освіти отримали конкретний механізм, за допомогою якого можуть захищати свої права.

Олександр Черкас, працівник ЗСУ, учитель Київського військового ліцею імені Івана Богуна та Першої української школи, голова ГО «Не цькуй», щодо цього додає:

«Якщо озиратися на 35 років незалежності, то найважливішою подією була не одна реформа, а народження нової української освіти — освіти вільної держави. Це шлях від утвердження української мови та звільнення від совєтської і російської спадщини до чесного вступу через ЗНО / НМТ, ухвалення сучасного Закону “Про освіту”, розвитку Нової української школи, інклюзивної освіти, цифрової трансформації та збереження навчання під час пандемії та широкомасштабної війни».

 Олександр Черкас

Не менш знаковою стала увага до безпечного освітнього середовища. Протидія цькуванню й мобінгу, утвердження культури поваги, людської гідності й відповідальності стали невід’ємною частиною сучасної української освіти, адже сильна країна починається з безпечної школи.

На значенні інклюзивної освіти наголосила й Надія Лещик: «Раніше діти з особливими освітніми потребами навчалися лише вдома або в спеціалізованих закладах. Сьогодні багатьом із них доступне навчання разом з однолітками в школі чи садочку за місцем проживання. Важливим кроком стало створення інклюзивно-ресурсних центрів і розвиток системи підтримки таких дітей».

Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України, назвав однією зі знакових подій докорінну зміну філософії оцінювання діяльності закладу освіти.

Державна служба якості освіти України проводить інституційні аудити закладів освіти вже сім років. За словами Руслана Гурака, це кардинально інша філософія. Зовнішні експерти/ки — досвідчені педагоги-практики — оцінюють освітній та управлінський процеси за чіткими й прозорими критеріями та індикаторами. Як наслідок, заклад освіти і його засновник (територіальна громада) отримують конкретні висновки та рекомендації, як покращити якість освітньої діяльності. Звісно, в інституційному аудиті є і така складова, як перевірка. Проте експерти лише переглядають документи закладу освіти на предмет дотримання норм законодавства.

 Руслан Гурак

Пригадайте колишніх інспекторів, які приходили лише для того, щоб виявити порушення й скласти адміністративний акт. Це була остаточна, суто бюрократична мета їхньої діяльності. Із ухваленням нового Закону України «Про освіту» ми назавжди залишили цю совєтську практику в минулому.

«Нова система перетворила оцінювання на інструмент розвитку. Отримавши професійний погляд збоку, директор ще й має офіційне підґрунтя, щоб звернутися до територіальної громади й спільно вирішити навіть ті господарські чи безпекові питання, які відкладали роками. Філософія інституційного аудиту — це допомога, підтримка та синергія задля сталого вдосконалення освіти», — наголосив очільник ДСЯО. На його думку, створення Служби — один із тих важливих кроків, які роблять українську освіту сучасною, європейською та людиноцентричною.

Усі події та явища спікери/ки, яких опитала редакція, розглядають саме в цьому контексті:

увідповіднення освіти викликам сучасності; євроінтеграція та зміна цінностей освітньої системи; створення демократичного простору рівних можливостей; переосмислення минулого й набуття суб’єктності — готовності самим формувати свою долю як нація та відповідати за власний вибір. ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Одним із найуспішніших нововведень більшість спікерів та спікерок назвали зміну системи вступу до закладів вищої освіти — Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО).

Його ефективність у забезпеченні рівного доступу до вищої освіти відзначив Володимир Зелений, кандидат історичних наук, в. о. директора у відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету»: він назвав ЗНО найважливішою подією за 35 років Незалежності поруч з ухваленням закону «Про освіту». А освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила: ЗНО зробило вступ до університетів значно прозорішим і допомогло зменшити корупційні ризики.

Очільниця Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко розповіла: для неї запровадження ЗНО стало однією з найважливіших реформ української освіти — і не лише тому, що вона сама працює в цій системі. На думку директорки УЦОЯО, ЗНО докорінно змінило вступ до університетів:

зробило його прозорим; суттєво звузило простір для корупції; дало змогу вступникам і вступницям із різних регіонів і з різним соціальним досвідом конкурувати за місця в закладах вищої освіти завдяки власним досягненням.

Але не менш важливим, зазначила Тетяна Вакуленко, є те, що ЗНО сформувало в суспільстві запит на чесні, стандартизовані й засновані на зрозумілих правилах освітні оцінювання. За роки існування ця система здобула суспільну довіру й довела свою стійкість навіть під час широкомасштабної війни.

Як пояснила очільниця УЦОЯО, система оцінювання розвивається разом із державою та потребами освіти. Саме ЗНО стало фундаментом для поступового переходу від сприйняття оцінювання лише як інструменту відбору до ширшого використання його результатів і даних для розвитку освітньої політики.

 Тетяна Вакуленко

На цій основі розвивалися моніторингові дослідження якості освіти, а сьогодні ми будуємо нову систему ДПА — уже не просто як підсумковий іспит, а як оцінювання заради якості освіти, що має давати учням, учителям, школам і державі дані, необхідні для ухвалення кращих рішень.

Покоління підлітків, які першими вступали за новою системою, давно виросло, і дехто з них сам працює в освіті — як Олександр Думишинець, фіналіст світової премії Global Teacher Prize 2026, ТОП-10 Global Teacher Prize Ukraine 2024, учитель IT освітньої території «Мідгард». Він високо оцінює Зовнішнє незалежне оцінювання як нововведення, що відкрило реальні можливості.

«Однією з найважливіших подій було запровадження ЗНО, яке ввели за два роки до мого власного вступу, і вже тоді я чітко усвідомлював: це той самий шанс, яким мушу скористатися. Це рішення стало справжнім соціальним ліфтом для тисяч абітурієнтів. Саме воно зламало корупційні бар’єри, дало прозорі правила гри та відчинило двері провідних університетів для молоді з усіх куточків країни виключно завдяки її знанням», — поділився вчитель.

Олександр Думишинець

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Потреба в реформуванні системи середньої освіти назрівала з моменту відновлення Незалежності або й раніше, але глобально процес розпочався із запровадженням нової філософії шкільництва. На цьому, зокрема, наголосила Галина Сищук — півфіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2020, засновниця центру діяльнісної освіти для учнівства початкової школи «Стежка». Утім, на її думку, у впровадженні Нової української школи залишилося чимало того, що потребує праці. Не варто очікувати, що система запрацює негайно та бездоганно.

На її думку, важливим і фундаментальним було рішення реформувати освіту. Освітянка щиро вдячна пані Лілії Гриневич за сміливість все зрушити, однак зауважує: загальна ідея, яка формується згори, зазнає спотворень дорогою до вчителя.

 Галина Сищук

Були (і є) правильні речі. Але ми хотіли одразу бачити результати (й одразу грандіозно позитивні), що, на мою думку, і зіпсувало всю картину. Не було шансу на помилку й відшліфування на місцях.

Окремо Галина Сищук відзначила законодавчу фіксацію академічної свободи вчителя, однак зауважила: не всі вчителі користуються цим правом.

Руслан Шаламов, учитель біології та екології в харківському науковому ліцеї «Обдарованість», переможець конкурсу Global Teacher Prize Ukraine 2025, співавтор держстандартів й автор сучасних програм для Нової української школи, назвав запровадження НУШ однією з двох найважливіших подій за 35 років Незалежності (разом із Зовнішнім незалежним оцінюванням). Він наголосив на дитиноцентричності НУШ та її компетентнісному підході:

«Перехід від центризму знань як остаточної мети середньої освіти до розвитку учнівства сьогодні дозволяє виховати преадаптантів, готових до життя в невизначеному світі, готових долати агресивні виклики сучасності, гідно відстоювати свою позицію й у будь-яких умовах досягати успіху. Цього, звісно, ми ще не можемо побачити, оскільки перший випуск буде лиш у 2030 році, але реформа покликана зробити саме це. А гарно покладена мета — це вже половина справи».

Руслан Шаламов

Олександр Думишинець додав, що, як молодий учитель, добре пам’ятає період початку НУШ і знакову зустріч у Будинку учителя в Києві з тогочасною міністеркою освіти Лілією Гриневич.

«Пам’ятаю свої гострі запитання про реформу та відчуття великих змін, що насуваються. НУШ змінила філософію навчання, поставивши в центр дитину, діяльнісний підхід та свободу вчителя. Сьогодні я щиро радий бути частиною цього процесу та працювати в передпілотному закладі, де ми за два роки до офіційного старту реформи в старшій школі вже почали функціонувати як профільна школа, а також упроваджувати власні авторські курси», — розповів він.

Фото із зустрічі в Домі учителя, Київ, 2017 рік

МОВНИЙ ЗАКОН

Представник Офісу мовної омбудсменки Ігор Спірідонов назвав переломним моментом ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також створення інституції Уповноваженого із захисту державної мови. (Нагадаємо, що закон було ухвалено 2019 року, а його норми повністю набрали чинності у 2021-му — ред.)

 Ігор Спірідонов

Уперше держава отримала дієвий механізм не лише проголосити українську мовою освітнього процесу, а реально захищати це право та притягувати до відповідальності за порушення — саме це, на мою думку, дало поштовх системній дерусифікації української освіти.

Ігор Стамбол, кандидат історичних наук, викладач Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, письменник, також назвав ухвалення «мовного» закону найголовнішою подією в освіті від 1991 року. На думку освітянина, у той момент українська освіта нарешті отримала чіткий національний каркас, спільний для всіх областей.

 Ігор Стамбол

До цього десятиліттями існувало фактично узаконене мовне каліцтво, коли школи формували різні національні ідентичності й часто позбавляли учнів змоги розвинути нормальну кар’єру в Україні.

«Показовий приклад — два села Одеської області, Василівка й Кам’янка, зі схожим складом суміші національностей та українським мовним “суржиком”, але з різними мовами навчання: в одному школа була українськомовною, в іншому — російськомовною. У результаті сусідні села мали штучно вироблені й кардинально різні мовні та ціннісні орієнтири.

А тепер навіть учні зі зросійщених родин або ті, які не надто замислюються про власну ідентичність, яким “модність” московської попси стає вище за історичну справедливість, — навіть вони пишуть переважно українським правописом. Казав же колись Борис Грінченко: “Якою мовою говоримо (пишемо), такі і думки у нас будуть”. Упевнений, за наступні десятиліття українська мова викладання змінить не лише форму, а й зміст думок молоді», — прокоментував викладач.

ОСВІТНЄ ЗАКОНОДАВСТВО, ЗМІНИ У ФІНАНСУВАННІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Чимало спікерів та спікерок згадували Закон «Про освіту» як такий, що повністю змінив «правила гри» в освітній системі. А Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки (2023–2025), керівник Центру Liberal Arts and Sciences Національного університету «Києво-Могилянська академія», наголосив також на важливості Закону Україну «Про вищу освіту», який 2014 року поклав початок докорінним змінам у галузі.

 Михайло Винницький

Цей документ розробляла «напівпідпільно» з 2010 року робоча група на чолі з Михайлом Згуровським. Закон ухвалили одразу після завершення революційних подій 2014 року ще «старим» парламентом (за каденції міністра Сергія Квіта й Голови профільного комітету Верховної Ради Лілії Гриневич).

Михайло Винницький наголосив, що в цьому документі закладено:

Інтеграцію в Єдиний європейський простір вищої освіти, що передбачає трирівневу систему (бакалавр, магістр, доктор філософії), погоджену зі світовою практикою (без «спеціаліста» й «кандидата наук»); роботу незалежного Агентства з акредитації (Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти); перехід від «навчання за спеціальністю» до «навчання за освітньою програмою» (зокрема міждисциплінарною) тощо. Принципи університетської автономії: «роздержавлення» сектору через відмову від дипломів державного зразка й посилення інституту диференційованої репутації (конкуренції), поступове збільшення фінансової автономії університетів. Закріплення ключової ролі студентів/ок в органах управління вищою освітою (вчена рада, НАЗЯВО) і закріплення ролі студентського самоврядування. Закріплення ЗНО в законі — як єдиного та універсального механізму вступу до закладів вищої освіти. Визначення як максимуму двох термінів на посаді ректора й закріплення системи виборів керівника/ці закладу вищої освіти.

Упродовж 12 років з моменту ухвалення цей закон зазнав чимало змін (зокрема, 2019 року запроваджено інститут разових рад для захисту дисертацій для здобуття ступеня доктора філософії, виведено зі сфери вищої освіти ступінь доктора наук; у 2022 році ЗНО замінено на НМТ; у 2026 році запроваджено гранти для здобуття вищої освіти — після дворічного успішного експерименту) тощо. Але старт цим реформам надали саме 2014 року.

А директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий поділився думкою: для професійно-технічної освіти найважливішим нормативним документом стала постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 925 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти». Він став поштовхом до розвитку профтехів, до оновлення матеріально-технічної бази та співпраці з бізнесом і громадами.

Максим Поджарий

Чому не новий ЗУ про професійну освіту? Бо його результативність ми ще побачимо. А цей документ [Порядок] допомагає не просто створювати нові навчально-практичні центри, а відкриває дуже багато секторальних напрямів розвитку закладів професійної освіти.

Документ дав змогу створювати навчально-практичні центри, де держава готова інвестувати 70 % в обладнання, а заклад має знайти 30 % співфінансування — це можуть бути кошти місцевого самоврядування, спецфонд зароблених самим закладом освіти, допомога бізнесу (як грошима, так і обладнанням).

За словами Максима Поджарого, із того часу, коли почала працювати ця постанова Кабміну, заклади професійної освіти ожили. Підготовка заявки на створення навчально-практичного центру перетворилася на своєрідний квест: треба було комунікувати з місцевим самоврядуванням, показувати візуалізацію центру, говорити про наміри. Місцеве самоврядування, як наголосив освітянин, вірить не просто цифрам, а підтвердженим фактам. Співпраця з бізнесом, з одного боку, дає змогу розв’язати проблему браку сучасного обладнання в закладі освіти, а з іншого — допомагає бізнесу владнати питання кадрового голоду: практиканти/ки з-поміж студентства швидше адаптуються до робочих процесів на підприємстві.

На думку Максима Поджарого, завдяки згаданій постанові змінилася й схема профорієнтування. «Коли представник закладу приходить до школярів і розповідає про майстерню, показує презентацію, це мало впливає на вибір професії. Краще працюють екскурсії закладом, а ще краще — коли це у вигляді квесту, а дитина може спробувати щось своїми руками. Сучасні освітні простори дійсно приваблюють молодь», — пояснив він.

Навчально-практичні центри зацікавлюють бізнес — і він включається в роботу. Коли є змога прорахувати, скільки інвестицій потрібно в навчання студента чи студентки під час виробничої практики (платня, розхідні матеріали тощо), це ближче до взаємовигідних «вимірюваних» стосунків, до яких звикли представники бізнесу, розповідає директор. Тож виникає змога покрити такі видатки (зокрема й на навчання дорослих за короткостроковими програмами) коштом підприємств, а не зі спецфондів закладу освіти. На базі такого практичного центру може виникнути кваліфікаційний центр регіонального чи міжрегіонального значення.

«Саме тому цей нормативний документ і фінансування, яке за ним дало змогу працювати, — це дійсно революція», — підсумував Максим Поджарий.

КАРАНТИН, ДИСТАНЦІЙКА ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ

У своєму коментарі освітня омбудсменка Надія Лещик акцентувала: у 2020 році для освіти серйозним випробуванням стала пандемія COVID-19, але вона ж сильно прискорила цифровізацію. Україна доволі швидко перейшла на дистанційне навчання — зокрема завдяки «Всеукраїнській школі онлайн».

Цей досвід дуже допоміг після початку широкомасштабної війни. Для багатьох дітей, особливо в прифронтових регіонах і на тимчасово окупованих територіях, онлайн-навчання стало чи не єдиною змогою продовжувати здобуття української освіти.

«Цифровізація загалом є одним із серйозних здобутків останніх років. Але тут важливо не створити ситуації, коли цифрові системи лише додають роботи вчительству. Навпаки, вони мають забирати рутину, автоматизувати процеси й полегшувати роботу педагогів», — наголосила Надія Лещик.

Людмила Булигіна

Цифровізацію як один із головних здобутків, що вирізняє саме українську освіту, відзначила й Людмила Булигіна, учителька інформатики ліцею «Ейдос». Серед основних надбань та інструментів у цій царині фахівчиня назвала:

«Всеукраїнську школу онлайн»; Prometheus; EdEra; Дія.Освіта.

Загалом же, як підсумувала Надія Лещик, за роки Незалежності українська освіта стала значно більше поважати дитину, її гідність і право на думку. Діти сьогодні мають більше можливостей впливати на власну освіту, обирати освітню траєкторію та майбутню професію, але цей шлях ще не завершений.

«В освіті досі залишаються деякі совєтські підходи та звички, яких потрібно позбуватися. Тому наше завдання — продовжувати зміни: підтримувати дітей, педагогів, керівників закладів освіти, батьків і пам’ятати, що в центрі освітньої системи завжди має бути людина», — узагальнила освітня омбудсменка.

А голова ГО «Не цькуй» Олександр Черкас додав: «За ці 35 років змінювалися президенти, уряди, міністри освіти, концепції та стратегії, але незмінним залишалося головне — український Учитель. Саме він щоранку відчиняв двері класу, коли навколо все зачинялося. Саме він тримав освіту під час економічних криз, пандемії та широкомасштабної війни, навчав у бомбосховищах, на прифронтових територіях, в окупації, онлайн і в тимчасовій еміграції.

Тому найбільше я пишаюся незламністю українського Вчительства. Саме Вчитель став тією опорою, яка не дозволила зруйнувати українську школу. Бо поки Вчитель приходить до своїх учнів та учениць — у клас, в укриття чи за екран комп’ютера, — живе українська освіта. А поки живе українська освіта — живе Україна».

Колаж «Вчися.Медіа», фото Canva, «Освіторії», Державної служби якості освіти, ККПНЗ «Київський міський будинок учителя», Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, а також з особистих фейсбук-сторінок та архівів спікерів і спікерок.

Інформує vchysia.media

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про можливі зміни повідомив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі телеканалу NTA.

Новий міністр оборони Євгеній Хмара заявив у Верховній Раді, що план мобілізації опрацьовують разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та Генштабом. Він має охопити відбір і набір людей, їхнє екіпірування, навчання, забезпечення зброєю, виконання бойових завдань та відновлення.

Одним із напрямів мають стати зміни в роботі ТЦК. За словами Костенка, Генштаб уже має напрацювання, частину яких можна запровадити без ухвалення нових законів. Мета — прибрати порушення з боку окремих працівників ТЦК, які викликають найбільше обурення в суспільстві.

Раніше також обговорювали можливість передати поліції частину функцій територіальних центрів комплектування. Йшлося, зокрема, про перевірку документів та окремі дії, пов’язані з розшуком військовозобов’язаних. Проте рішення щодо такого перерозподілу повноважень немає.

Ще одна можлива зміна стосується віку військовозобов’язаних. Нині загальна мобілізація поширюється на чоловіків від 25 до 60 років, однак верхню межу можуть знизити до 50 або 55 років.

Костенко пояснив це тим, що старші військовозобов’язані можуть бути потрібні як водії, ремонтники чи фахівці із забезпечення, але далеко не всі фізично придатні до виконання бойових завдань. За його словами, трапляються випадки, коли 55-річних чоловіків визначають на штурмові посади, хоча вони не здатні витримувати необхідне навантаження.

Якщо верхню межу мобілізаційного віку справді знизять, після її досягнення люди зможуть продовжувати службу за власним бажанням. Водночас Костенко наголосив, що наразі це лише один із варіантів, який розглядають.

Змінити хочуть і сам принцип комплектування армії. За словами депутата, Міноборони та Генштаб прагнуть перейти від гонитви за кількістю мобілізованих до відбору людей, які краще підготовлені та здатні виконувати поставлені завдання.

Окремо раніше порушували питання відповідальності чоловіків, які отримали повістку, але без поважної причини не прибули до ТЦК. Серед можливих механізмів називали використання податкового номера для пошуку людей із зафіксованим адміністративним порушенням та несплаченим штрафом. Жодного такого нового механізму покарання поки не затвердили.

Переглянути можуть і правила бронювання. Костенко наголошував, що йдеться не про автоматичне скасування відстрочок для всіх працівників, а про оцінку того, де конкретний фахівець потрібніший державі — у війську чи, наприклад, на підприємстві оборонної промисловості.

Інформує enovosty.com

Джерело: 05763.com.ua

Нові правила отримання притулку: що зміниться для нас

Європейські країни продовжують посилювати міграційну політику щодо іноземців. Як пише Rzeczpospolita, уряд Данії готує законопроєкт, який різко обмежить прийом українських біженців, надаючи захист лише жителям із прифронтових зон.

Українській біженці. Фото: Czarek Sokolowski / AP

Які обмеження чекають на переселенців із безпечних регіонів

Згідно з планами уряду, Київ хочуть виключити з переліку повністю безпечних міст, тому його жителі зможуть безперешкодно претендувати на допомогу. Натомість для інших українців планують суттєво переглянути норми навчання дітей, що дозволяють здобувати освіту дистанційно.

«Формальне визначення певних українських регіонів як безпечніших не означає повної відсутності там воєнної загрози. Ракети та дрони літають усюди, діти лякаються», — скаржаться українці, які зараз мешкають у Данії.

Ініціатива Копенгагена викликала неабияке занепокоєння та критику серед української діаспори. Представники нашої спільноти наголошують на абсолютній непередбачуваності російських повітряних атак та серйозних психологічних травмах, яких щодня зазнають школярі через війну.

Біженці виїзджають з країни. Фото: volynnews.com

Європейський контекст: досвід інших держав та нові вимоги

Водночас данські урядовці нагадують, що останнім часом аналогічні жорсткі кроки зробили Норвегія та Швейцарія. За словами європейських чиновників, посилення міграційних правил у цих державах призвело до значного скорочення кількості нових заяв на отримання притулку та соціальних виплат.

Раніше Федеральна рада Швейцарії вирішила продовжити дію спеціального статусу захисту для українців до весни 2028 року. Проте влада цієї країни також паралельно змінила правила його надання для всіх новоприбулих переселенців, узгодивши свою практику з оновленими європейськими директивами.

У сусідній Польщі соціологічні опитування також демонструють зміну настроїв. Значна частина громадян починає підтримувати ідею депортації українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи та не сплачують податки до бюджету. Європа поступово змінює ставлення до біженців.

Інформує blik.ua

Джерело: 05763.com.ua

NV дослідив зміни настроїв, уподобань і думок українців у соцологічних опитуваннях від 1990-х років до сьогодні і ділиться результатами цих порівнянь у своїй інфографіці.

Ставлення до російської мови

Три десятиріччя незалежності докорінно змінили ставлення українців до російської мови, яку Російська імперія та СРСР нав’язували протягом численних хвиль русифікації. За даними КМІС, якщо в 1997 році 39% громадян України вважали, що потрібно зробити російську другою державною мовою в Україні, то в 2026-му таких було лише 5%. Водночас нині 65% українців переконані, що російську мову потрібно прибрати з офіційного спілкування в усій країні, тоді як у 1997-му такої думки дотримувалися лише 18%.

 Інфографіка: NV Самоідентифікація українців

Пройдений разом із незалежною державою шлях вплинув і на ставлення українців до самих себе. Багато років поспіль соціологи ставили українцям питання у такому формулюванні: «Ким ви себе перш за все вважаєте?». Серед можливих відповідей були самовизначення на зразок «мешканець села, району чи міста, в якому живу», «громадянин колишнього СРСР», «громадянин Європи», «громадянин світу» та інші варіанти. З роками дедалі більше українців обирають відповідь про те, що вважають себе «громадянином України». У 2025 році саме такий варіант обрали 72,7% опитаних, тоді як в 1992-му — 45,6%, свідчать дані опитування Інституту соціології НАН, проведеного восени 2005-го. А у рік російського повномасштабного вторгення (2022) цей показник досяг пікової позначки — 84,6%.

 Інфографіка: NV Шлях до власної церкви

Відновлення автокефалії Православної церкві України стало однією із найбільш знакових подій для українських вірян за роки незалежності. Разом із послабленням впливу Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) це відіграло суттєву роль у поверненні українців до власної церкви. У 2010 році, коли президентом країни став Віктор Янукович, серед православних вірян лише 15% вважали себе прихильниками УПЦ Київського патріархату, а 24% заявляли про прихильність до Московського. Натомість у 2025 році лише 5% православних в Україні називали себе вірянами УПЦ МП, тоді як 43% — вірянами ПЦУ.

Реклама:  Інфографіка: NV Лідери довіри українців

У різні роки незалежності лідерами у рейтингах довіри українців опинялися не лише чинні державні лідери (як Леонід Кучма у 1995−1997 роках) чи лідери опозиції (як Віктор Ющенко в 2001—2002), але й часом несподівані фігури: Надія Савченко в 2016-му році або Святослав Вакарчук у 2017−2018. Останні два роки повномасштабної війни з Росією (2025−2026) лідерство в персональних рейтингах довіри українців утримує Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ і посол України у Великій Британії. Чинний президент України Володимир Зеленський був лідером рейтингів довіри у 2019−2020 та в перші роки повномасштабного вторгнення, до 2024-го включно.

 Інфографіка: NV Україна і НАТО

Євроінтеграційний курс України, відданість якому українці вибороли під час Революції гідності, до цього роками залишався предметом політичних маніпуляцій, особливо з боку проросійських сил. І якщо ідею про вступ України в ЄС починаючи з 2000-х років майже завжди підтримували більшість українців (за рідкісними винятками, коли ця цифра знижувалася до рівня 40% або 46−47%), то перспектива членства в НАТО довгий час залишалося «лякалкою», яку підживлювала російська пропаганда. Саме тоді, коли вона мала в Україні найбільший вплив — під час другого прем'єрства Віктора Януковича в 2006—2007 роках і його президентства в 2010—2013 — підтримка інтеграції України в НАТО була найнижчою. Вона впала до 16,3% в 2006 році і до 13,3% у 2012-му. Натомість перші роки російської війни проти України різко підвищили кількість прихильників НАТО до 46% станом на кінець 2015 року, а на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було зафіксовано рекордний рівень підтримки шляху України в НАТО (86% у січні 2023). Утім, на тлі небажання Альянсу відкривати Україні двері для членства цей показник за роки великої війни знизився до 63%.

Реклама:  Інфографіка: NV Ставлення українців до президентів

Починаючи з кінця 90-х, українці завжди скоріше критично ставилися до діяльності чинних президентів. За 10-бальною шкалою (де 1 — найнижча оцінка, а 10 — найвища) громадяни України рідко оцінювали лідерів країни вище, ніж на проміжну «п'ятірку». Цю межу подолали лише Віктор Ющенко в 2005 році, на початку свого президентства (5,6 бала) та Володимир Зеленський у 2023 (7,8 бал) і 2025 роках (6,2 бала).

 Інфографіка: NV Економіка — незмінний виклик років незалежності

За 35 років незалежності українці майже завжди оцінювали економічну ситуацію в країні як вкрай проблемну. За 11-бальною шкалою (де 1 — ситуація дуже погана, а 11 — дуже хороша) середня оцінка ніколи не перевищувала 5 балів. Найнижчою вона було протягом 90-х років (від 1,3 до 1,7 бала), найвищою (понад 4 бали) — як не парадоксально, у 2022−2023 роках, вже під час повномасштабного вторгнення Росії.

Інформує nv.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський.

Магазин працював під час повітряної тривоги

За словами міністра, між оголошенням повітряної тривоги у Кривому Розі та першим ударом російського безпілотника минуло близько 20 хвилин. Попри це, супермаркет у торговельному центрі не припинив роботу.

Саме в цьому приміщенні, як зазначив Вигівський, виявили значну кількість загиблих.

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом службової недбалості. У межах розслідування перевірятимуть дії посадових осіб компанії, яка володіє ТРЦ, а також орендарів приміщень.

Що перевірятиме слідство

Поліція має встановити, чи належним чином працівників та відвідувачів торговельного центру попередили про небезпеку.

Також слідчі з’ясують, чи була своєчасно дана команда на евакуацію та перевірять інформацію про можливе блокування дверей до укриття.

Окремо правоохоронці досліджуватимуть алгоритми реагування на повітряні тривоги, які діяли у торговельному центрі. Зокрема, встановлюватимуть, чи враховували вони специфіку прифронтового регіону.

Що відомо про удар по ТЦ

Російські війська атакували торговельний центр у Кривому Розі 21 серпня. За останніми даними, внаслідок удару постраждали 130 людей, серед них 23 дитини.

У лікарнях залишаються 63 постраждалих, зокрема 14 дітей. 29 людей перебувають у тяжкому стані.

Інформує shtab.info

Джерело: 05763.com.ua

Про це пише The Atlantic.

За даними видання, операція мала кодову назву M&Ms. Її задум полягав у тому, щоб ударами по аеропортах Москви та навколо російської столиці надовго ускладнити цивільне авіасполучення.

Розрахунок був не лише на фізичні пошкодження інфраструктури. Автори плану сподівалися, що постійна загроза змусить міжнародні авіакомпанії скорочувати або взагалі припиняти рейси до Росії.

За словами джерел The Atlantic, план представили Володимиру Зеленському взимку. Одним із головних його застережень став ризик випадкового ураження цивільного літака та загибелі пасажирів або екіпажу.

Попри це, підготовку певний час продовжували. Йшлося про автономні дрони, які могли б орієнтуватися за заздалегідь завантаженими картами та зображеннями цілей і частково покладатися на алгоритми штучного інтелекту.

Одне з джерел видання оцінювало можливий масштаб атаки приблизно у тисячу безпілотників за одну ніч. Саме через велику кількість невеликих апаратів проєкт і отримав назву M&Ms — за аналогією з відомими цукерками.

Головна мета полягала в тому, щоб зробити польоти до Москви надто складними або ризикованими. У Києві, за версією видання, розраховували, що перебої з авіасполученням безпосередньо відчують чиновники, великі бізнесмени та інші представники російської еліти.

Автори задуму сподівалися, що цей тиск разом з іншими економічними та соціальними проблемами війни може посилити невдоволення всередині російської верхівки. У перспективі це мало створити додатковий аргумент на користь переговорів.

Водночас саме автономність дронів створювала найбільше запитань. Помилка системи розпізнавання поблизу великих цивільних аеропортів могла мати катастрофічні наслідки, тому навколо операції виникли серйозні юридичні та моральні ризики.

За даними двох співрозмовників The Atlantic, підготовку M&Ms зупинили в липні після зміни керівництва Міністерства оборони. Видання стверджує, що до цього проєкту був тісно залучений Михайло Федоров.

Після кадрових змін операцію не відновили. Одне з джерел не виключило, що до задуму ще можуть повернутися, однак для цього знадобиться нова команда та кілька місяців підготовки.

Наразі йдеться саме про описаний журналістами план, який не був реалізований. Офіційно Україна про таку операцію не оголошувала.

Інформує enovosty.com

Джерело: 05763.com.ua

Як пише Delo.ua, про це повідомляє Держприкордонслужба.

Зазначається, що в ніч на 21 серпня ворог атакував "шахедами" Болградський та Ізмаїльський райони Одеської області.

Внаслідок атаки відбулося влучання по інфраструктурі міжнародного пункту пропуску "Табаки" на кордоні з Молдовою.

Фото: ДПСУ

Пошкоджено будівлі та конструкції пункту пропуску. Пожежі, що виникли на об’єктах, локалізували працівники ДСНС України.

У Держприкордонслужбі наголошують, що наразі пропуск осіб і транспортних засобів через пункт "Табаки" не здійснюється. Про ситуацію поінформовано молдовську сторону.

Фото: ДПСУ

Транспорт перенаправляється до інших пунктів пропуску.

Відомство закликає громадян врахувати цю інформацію під час планування поїздок.

Нагадаємо, у ніч проти 20 серпня російські війська також атакували дронами пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

Зафіксовано загоряння двох причепів від вантажних автомобілів з продуктами харчування. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Інформує delo.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

За майже 8 місяців 2026 року Сили оборони уразили 26 підприємств російського ВПК. Деякі з них атакували по два-три рази протягом року. Це дані моніторингу Mind на основі повідомлень Генштабу ЗСУ та інших відкритих джерел.

Загалом за цей період публічно зафіксовано 40 атак: 6 – у січні та лютому, 21 – навесні,13 – влітку. Йдеться як про великі підприємства ракетно-космічної галузі, так і про виробників мікроелектроніки, вибухових речовин, ракетного палива, боєприпасів та комплектуючих для ракет і військової авіації.

Mind проаналізував профіль уражених підприємств, їхню продукцію, виробничі зв’язки, структуру власності та масштаби державної підтримки. У цій статті детально розбираємо шість важливих із них – від РКЦ «Прогрес» у Самарі до «Комбінату «Каменський» у Ростовській області. У наступних публікаціях розповімо про інші підприємства.

Повний перелік уражених підприємств російського ВПК – наприкінці статті.

Публічна дата уражень: 15 серпня 2026.

Локація: м. Самара, вул. Земця, 18.

Наслідки ураження РКЦ 15.08.2026. Джерело Exilenova

Що виготовляє підприємство. РКЦ «Прогрес» – одне з ключових підприємств ракетно-космічної промисловості рф, що виробляє ракети-носії сімейства «Союз». За даними Генштабу ЗСУ, ці носії використовуються для виведення на орбіту космічних апаратів військового, розвідувального та зв’язкового призначення. Зокрема, «Союз-2.1б» залучається до розгортання угруповання «Рассвєт» – системи широкосмугового супутникового зв’язку, яку росія позиціонує як аналог Starlink.

Також РКЦ виробляє космічні апарати дистанційного зондування Землі, які противник задіює для розвідки. Серед підтвердженої номенклатури – супутники «Ресурс-П» і «Ресурс-ПМ», радіолокаційний апарат «Обзор-Р» та апарати серії «Аіст».

Хто основні клієнти. Ключовим замовником є державна корпорація «Роскосмос» та її структури: понад 170 контрактів на 227,568 млрд руб. ($3,5 млрд). Другий великий клієнт – міноборони рф.

Яка кількість працівників. Актуальна чисельність персоналу зараз не розкривається. Останні публічні дані – близько 15 тис. робітників у 2021 році.

Хто контролює. Власником РКЦ є державне АТ «Об’єднана ракетно-космічна корпорація» (ОРКК; рос. АО «Объединенная ракетно-космическая корпорация»). Воно володіє 100% статутного капіталу – 24 млрд руб. (близько $282 млн). ОРКК своєю чергою належить «Роскосмосу».

Нинішній гендиректор Євген Лукін обіймає пост із червня 2025 року.

Скільки рф вклала в завод. Загальна сума держсубсидій, пільгових кредитів та інших форм прямої фінансової підтримки не розголошується. Водночас підтверджені окремі великі вливання. За даними реєстру субсидій рф, «Роскосмос» видав підприємству щонайменше шість субсидій. З них відомі суми трьох за 2018–2020 роки: разом це понад 3 млрд руб. (близько $35,3 млн).

Окремо 2019 року Фонд розвитку промисловості надав РКЦ 750 млн руб. ($11,6 млн) пільгової позики на створення виробництва ракети-носія «Союз-5».

Публічні дати уражень: 7 та 8 вересня, 30 грудня 2023 року, 28 червня, 19 жовтня, 4 грудня 2024-го, 24 січня, 28 квітня 2025-го, 10 березня, 7 липня 2026-го.

Локація: м. Брянськ, вул. Красноармійська, 103.

Наслідки ураження «Кремній ЕЛ» 10.03.2026. Джерело Exilenova

Що виготовляє підприємство. За даними Генштабу ЗСУ, «Кремній ЕЛ» (рос. «Группа Кремний ЭЛ») – критично важлива ланка в ланцюгуу виробництва російського «високоточного» озброєння. Завод спеціалізується на дискретній напівпровідниковій техніці та інтегральних мікросхемах, які є «мізками» і «нервовою системою» сучасної зброї.

Асоціація розробників і виробників електроніки рф, членом якої є завод, описує його як підприємство з повним циклом розробки та серійного виробництва.

Підприємство виробляє понад 1500 типономіналів продукції. Зокрема, інтегральні мікросхеми для систем управління озброєнням, кремнієві транзистори, діоди, силові модулі тощо. За даними ГУР, «Кремній ЕЛ» є єдиним виробником складних напівпровідників у росії.

Продукція використовується в комплексах «Іскандер», «Тополь-М», «Ізделиє-30», Х-59М2/Х-59М2А, ЗРК С-300/С-400, «Панцир» тощо. До повномасштабного вторгнення в уряді Брянської області відверто розповідали, що понад 90% продукції використовується ВПК та входить до складу ракетних комплексів стратегічного призначення.

Хто основні клієнти. «Кремній ЕЛ» постачає продукцію сотням російських компаній. У різні роки російські джерела називали від 700 до 815 підприємств-споживачів. Серед них – корпорації «Тактичне ракетне озброєння» і «Аерокосмічне обладнання», а також концерни «Алмаз-Антей», «Созвєздіє», «Вега».

Окремо ГУР документує кооперацію з АТ «Ярославський радіозавод» для виробництва апаратури до Х-59М2/М2А.

Яка кількість працівників. За даними різних джерел, у «Кремній ЕЛ» 1800-2000 робітників.

Хто контролює підприємство. «Група Кремній ЕЛ» – непублічне акціонерне товариство. Кінцеві бенефіціари у відкритих реєстрах не розкриваються (дані про власників приховані відповідно до російського законодавства для підприємств ВПК). Генеральний директор Олег Данцев утримує свою посаду з 2006 року.

Статутний капітал – 12 тис. руб. (близько $153).

Скільки рф вклала в завод. З 2016 року – початку модернізації та імпортозаміщення – підприємству надано або погоджено щонайменше 7,49 млрд руб. федеральної підтримки (приблизно $99 млн). Із цієї суми 6,73 млрд руб. ($87 млн) припадає на федеральні субсидії, а 759 млн руб. ($12 млн) – на пільгові кредити та позики.

Найбільші програми припали на останні роки. У 2023 році для підприємства була погоджена федеральна субсидія 4 млрд руб. (близько $46,9 млн). У 2021 році завод отримав 1,417 млрд руб. ($19,2 млн) на розробку та серійне виробництво сучасних мікросхем управління електроживленням. Ще 400 млн руб. ($5,4 млн) 2021 року було виділено на розробку та серійний випуск кремнієвих структур із повною діелектричною ізоляцією. Окремо 2022 року заводу видали 559 млн руб. ($8,2 млн) пільгового кредиту для «випереджального виконання держоборонзамовлення».

Для порівняння: у 2016–2018 роках Мінпромторг передбачив 808,7 млн руб. ($13,9 млн) на шість проєктів імпортозаміщення, 2017 року Фонд розвитку промисловості надав 200 млн руб. (близько $3,4 млн) пільгового кредиту на модернізацію виробництва, 2019-го Мінобрнауки – ще 107 млн руб. ($1,65 млн) субсидії на проєкт створення виробництва кремнієвих і карбідокремнієвих виробів.

Публічні дати уражень: 13 жовтня, 14 листопада, 30 грудня 2023 року, 5 квітня 2024-го, 13 січня, 21 жовтня 2025-го, 8 травня, 7 липня 2026-го.

Локація: м. Сельцо, Брянська область, вул. Промплощадка, 1.

Виставка боєприпасів на території БХЗ. Джерело: hromadske

Що виготовляє підприємство. За даними Генштабу ЗСУ, БХЗ є важливою складовою ВПК держави-агресора. Підприємство виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, що використовуються для виготовлення боєприпасів і ракет.

У ГУР доповнюють: завод збирає та ремонтує боєприпаси для РСЗВ «Ураган», «Град», «Торнадо» та їхніх модифікацій. У межах кооперації з виробництва керованих авіаційних ракет Х-59М2/Х-59М2А підприємство використовується як місце зберігання газогенераторів ГТТ-95, виробів 3В45.01-1, 9-А-7734, проникаючих бойових частин 9-Б-2347-02, ракетних двигунів 9ТК1Д-00. Здійснює кінцеве споряджання цих ракет. У межах виконання державного оборонзамовлення на виготовлення боєприпасів різного калібру здійснює спорядження уламково-фугасних бойових частин ОФБЧ-3, у тому числі для FPV-дронів літакового типу «Молнія».

За даними «Ростєху», потужності БХЗ дозволяють випускати понад 30 видів промислових вибухових речовин і зарядів.

Хто основні клієнти. БХЗ працює в системі державного оборонзамовлення рф. Конкретні замовники військових виробів у російських джерелах не розкриваються. Водночас ГУР документує виробничу кооперацію БХЗ з АТ «СмАЗ» при кінцевому спорядженні Х-59М2/М2А. У ланцюгу виробництва цих ракет також беруть участь АТ «НПО «Поіск», АТ «ГосНІІмаш» та АТ «МКБ «Іскра».

Яка кількість працівників. До повномасштабного вторгнення на підприємстві було понад 2000 робітників. Зараз дані про чисельність персоналу закриті.

Хто контролює підприємство. За даними ГУР, БХЗ входить до складу холдингу АТ «НПК «Тєхмаш» під управлінням АТ «Тєхнодінаміка» російської державної корпорації «Ростєх».

Генеральний директор заводу Юрій Тюленєв обіймає посаду з 1 березня 2022 року. Статутний капітал становить 889,48 млн руб.($11,4 млн).

Скільки рф вклала в завод. Найбільше публічно підтверджене фінансування БХЗ – 3,5 млрд руб. (близько $54 млн) на 2021–2026 роки. Ця федеральна цільова програма передбачала нарощування виробництва і реалізації продукції, зниження виробничих витрат і заходи з енергозбереження.

Для розуміння масштабу: 2019 року колишній гендиректор БХЗ Олександр Михайлов заявляв, що за попередні три роки виробництво зросло в чотири рази. За дев'ять місяців 2019-го завод виробив товарної продукції на 1,6 млрд руб. ($25 млн) – у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Публічна дата ураження: 1 липня 2026 року.

Локація: м. Пенза, вул. Володарського, буд. 8/10.

Ураження НДІФВ 1.07.2026. Джерело Exilenova

Що виготовляє «інститут». За даними Генштабу ЗСУ, це провідне підприємство в галузі космічного, авіаційного та військового приладобудування. Виробляє, зокрема, датчики для крилатих і балістичних ракет («Іскандер», «Калібр», Х-101), компоненти бортових систем авіації (Су-34, Су-35, Ту-95МС) та апаратуру для військового космосу (супутники розвідки).

У ГУР уточнюють: НДІФВ – розробник датчиків надлишкового та абсолютного тиску, лінійного та кутового переміщення для двигунів і гідропневмосистем для оснащення літаків та вертольотів. Продукція також використовується для оснащення наявних і перспективних зразків озброєння та військової техніки, зокрема стратегічного призначення (МБР «Булава», «Тополь-М», «Сінява», «Іскандер»).

За даними ГУР, «інститут» постачає датчики тиску ДАВ 085-1А16 для турбореактивних двигунів ТРДД-50А та ТРДД-50АТ для виробництва ракет Х-101, Х-59М2/Х-59М2А. Є виробником датчикової апаратури та систем вимірювання для винищувачів-бомбардувальників Су-34. Також постачає датчики абсолютного тиску ДАВ-096, системи індикації температури й управління охолодженням колес СИТУОК-01 і систем контролю параметрів шасі СКПШ-01 для винищувачів Су-57.

Масштаб номенклатури – понад 850 найменувань розробок і більш як 3600 різновидів датчиків та перетворювальної апаратури.

Отже, НДІФВ фактично виробляє «органи чуття» – датчики, які контролюють тиск, температуру, переміщення, прискорення, силу та інші параметри. Саме ці системи забезпечують контроль роботи двигунів, паливних і гідравлічних систем, шасі та інших вузлів ракет, літаків, вертольотів.

Хто основні клієнти. Підприємства російської ракетно-космічної промисловості. Серед замовників – структури «Роскосмосу».

Яка кількість працівників. Раніше на підприємстві було понад 1200 робітників. Зараз актуальна чисельність персоналу у відкритих реєстрах не розкривається. У 2024 році підприємство працювало у три зміни.

Хто контролює підприємство. За даними Генштабу ЗСУ, НДІФВ входить до складу холдингу «Російські космічні системи», який у свою чергу є складовою держкорпорації «Роскосмос».

Гендиректор НДІФВ Олексій Дмитрієнко на посаді з вересня 2023 року.

Статутний капітал – 942,834 млн руб. ($12,05 млн).

Скільки рф вклала в завод. Найбільша підтверджена держінвестиція – технічне переозброєння та модернізація виробничої бази у 2023 році вартістю 310 млн руб ($3,64 млн).

Окремо є дані про федеральну підтримку. У 2022 році НДІФВ разом із АТ «Белінсксєльмаш» та АТ «Радіозавод» брало участь у трьох федеральних державних програмах. За підсумками року ці три підприємства разом освоїли 170,7 млн руб. ($2,49 млн).

Публічна дата ураження: 27 червня 2026 року.

Локація: м. Волгоград, проспект імені В. І. Леніна. 

Ураження ФНВЦ 27.06.2026. Джерело Exilenova

Що виготовляє підприємство. «Тітан-Баррікади» – завод повного циклу: від розробки та проєктування до серійного виробництва. За даними Генштабу ЗСУ, підприємство виробляє самохідні пускові установки та транспортно-заряджальні машини для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М». Також виготовляє пускові установки й наземні агрегати для стратегічних ракетних комплексів «Тополь-М» і «Ярс», артилерійські гаубиці великого калібру («Мста-Б»/«Мста-С»).

Українська розвідка вносить «Тітан-Баррікади» до переліку підприємств, що залучені до розробки ракетного комплексу «Орєшнік». У російських медіа «Тітан-Баррікади» називають одним із провідних підприємств із виробництва озброєння для сухопутних військ, ракетних військ стратегічного призначення та ВМФ рф.

Окремий напрям – цивільна та подвійна продукція. Підприємство виробляє нафто- і газопромислове обладнання, зокрема, бурові установки БУ-75, БУ-80, БУ-2500, превенторні установки, фонтанну та нагнітальну арматуру тощо. Також у номенклатурі є комплекси для запуску супутників, пересувні автогазозаправники, машини для земляних робіт тощо.

Хто основні клієнти. Російські державні структури та підприємства ракетно-космічного й оборонного комплексу. Серед замовників – «Роскосмос», мінпромторг рф, міноборони рф, Волгоградський державний технічний університет, АТ «Уралтрансмаш».

У ракетно-космічній кооперації «Тітан-Баррікади» працює з НПК «КБ машіностроєнія», ОКБ «Новатор», Центральним науково-дослідним інститутом автоматики і гідравліки, Воткинським заводом.

Яка кількість працівників. Раніше – понад 6000 робітників. Зараз дані закриті.

Хто контролює підприємство. Це непублічне акціонерне товариство зі статутним капіталом 10,2 млрд руб. ($123,8 млн). За даними ГУР, є дочірнім підприємством АТ «Корпорація МИТ», яке своєю чергою входить до «Роскосмосу».

Гендиректор Володимир Косенков на посаді з листопада 2023 року.

Скільки рф вклала в завод? У 2011 та 2014 роках підприємство отримало з держбюджету щонайменше 545 млн руб. ($15,4 млн). Наступними роками інформація про пільгові кредити або федеральні субсидії не розголошувалася.

Публічні дати ураження: 18 квітня, 15 червня, 23 вересня, 18 грудня 2024 року; 15 грудня 2025-го; 16 серпня 2026-го.

Локація: м. Каменськ-Шахтинський, Ростовська область, вул. Сапригіна, 8

Ураження ФКП 16.08.2026. Джерело Генштаб ЗСУ

Що виготовляє підприємство. «Комбінат «Каменський» (рос. «Комбинат Каменский») – одне з великих хімічних підприємств півдня росії, яке поєднує виробництво спецхімії та цивільної хімічної продукції. За даними Генштабу ЗСУ, виробляє тверде ракетне паливо для боєприпасів РСЗВ «Ураган», «Смерч» і «Торнадо-С», а також для балістичних і міжконтинентальних балістичних ракет.

У ГУР уточнюють: у кооперації з виробництва ракет Х-59М2/Х-59М2А виробляє та постачає вироби 9Г-2145 та 9Д-2145 (газогенератор і двигун), а також здійснює збірку двигунів 9ТК1Д-00 для цих ракет. У кооперації з виробництва ракет 9М723 «Іскандер-М» виробляє та постачає твердопаливні заряди для ракетних двигунів 9Х820. У кооперації з виробництва ракет 9М727 зі складу ОТРК «Іскандер-К» виробляє та постачає заряди та запалювачі стартових двигунів 9Х837.

Хто основні клієнти. Великі підприємства російського ВПК. Одним із найбільших замовників є АТ «Науково-виробниче об'єднання «Сплав» імені А. Н. Ганичева» – розробник і виробник РСЗВ «Град», «Ураган», «Смерч» і «Торнадо», а також боєприпасів для них. Другий – АТ «Конструкторське бюро приладобудування імені академіка А. Г. Шипунова» – розробник озброєння для сухопутних військ, ВКС та ВМФ рф.

Серед великих замовників – також держкорпорація «Роскосмос», АТ «Завод «Пластмас» (виробляє боєприпаси для польової, корабельної, зенітної та танкової артилерії), АТ «Науково-дослідний інститут полімерних матеріалів» (розробник порохів, твердих ракетних палив, запалювальних складів і зарядів для озброєння), Федеральний центр подвійних технологій «Союз» (спеціалізується на балістичних порохах і твердих ракетних паливах) та АТ «Корпорація морського приладобудування» (об'єднує підприємства, які виробляють радіолокаційне, гідроакустичне, навігаційне та інше обладнання для військового кораблебудування рф).

Яка кількість працівників. Свіжі дані не розголошуються. 2020 року на підприємстві було понад 2000 робітників.

Хто контролює. «Комбінат «Каменський» є федеральним казенним підприємством. За даними ГУР, комбінат входить до АТ «Тєхнодінаміка», яке своєю чергою належить корпорації «Ростєх».

Нинішній гендиректор Юлдаш Аташев обіймає посаду із жовтня 2025 року.

Скільки рф вклала в завод. Загальна сума не афішується. На сайті підприємства повідомляється, що з 2006 року в межах федеральних цільових програм на комбінаті реалізовувалися інвестиційні проєкти «на мільярди рублів».

Водночас документально підтверджені окремі великі федеральні вкладення у модернізацію підприємства на $44 млн. 2014 року на реконструкцію виробництва спецвиробів було передбачено 878,2 млн руб. ($22,9 млн). Окремо у 2014 році підприємство уклало державний контракт на 767,5 млн руб. ($20 млн) на технічне переозброєння.

Перелік атакованих Силами оборони України підприємств російського ВПК (ранжовано за останньою датою ураження )

Джерела: звіти Генштабу ЗСУ, відкриті дані

Інформує mind.ua

Джерело: 05763.com.ua

Про загальні бойові втрати противника станом на 21 серпня 2026 року повідомляють на фейсбук-сторінці Генерального штабу ЗСУ.

Українські оборонці знищили:

• особового складу – близько 1 474 030 (+1 390) осіб;
• танків – 12 286 (+3) одиниць;
• бойових броньованих машин – 25 170 (+5) одиниць;
• артилерійських систем – 48 318 (+57) одиниць;
• РСЗВ – 2 052 (+2) одиниці;
• засоби ППО – 1 581 (+4) одиниця;
• літаків – 439 (+0) одиниць;
• гелікоптерів  – 354 (+0) одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів – 2 333 (+12) одиниці;
• БПЛА оперативно–тактичного рівня – 472 849 (+1 980) одиниць;
• крилаті ракети – 5 049 (+39) одиниць;
• кораблі / катери – 35 (+0) одиниць;
• підводні човни – 2 (+0) одиниці;
• автомобільна техніка та автоцистерни – 137 369 (+551) одиниць;
• спеціальна техніка – 4 559 (+8) одиниць.

Інформує rayon.in.ua

Джерело: 05763.com.ua

Джерело: 05763.com.ua

Українська спільнота Cyber Corps здійснила кібератаку на цифрову інфраструктуру російського маркетплейсу Wildberries. Унаслідок операції виникли суттєві збої в роботі сервісів компанії та її платіжної системи.

Про це повідомило Головне управління розвідки.

Кібероперація тривала 10-11 серпня. Попри високий рівень захисту сервісу, атака призвела до масштабних збоїв. Зокрема, вдалося порушити роботу основного каналу дистанційного обслуговування клієнтів і дестабілізувати здійснення платежів.

У ГУР стверджують, що зафіксували масові скарги серед росіян, зокрема через неможливість здійснити фінансові розрахунки на сервісах Wildberries.

 

«Кібероперація підсилила ефект кінетичних атак Сил оборони України по складах Wildberries — зумовивши чергові значні збитки компанії, яка живить економіку агресора, а отже, і злочинну війну проти України», — заявили в ГУР.

Атаки на склади Wildberries

Починаючи з 18 липня, Сили оборони України атакували низку складів російського маркетплейсу Wildberries, зокрема в Московському, Тамбовському, Рязанському регіонах рф, Краснодарському й Ставропольському краях, Санкт-Петербурзі й Ленінградській області, а також у Єкатеринбурзі, у Пензенській області та Удмуртії.

Президент України Володимир Зеленський називав це відповіддю на російські удари по українській цивільній інфраструктурі. За його словами, ці об’єкти забезпечували постачання підсанкційних компонентів для виробництва дронів і навігаційного обладнання.

Востаннє дрони атакували склади маркетплейсу 13 серпня в Чишминському районі Башкортостану. Там спалахнула пожежа.

Інформує hromadske.ua

Джерело: 05763.com.ua

Перше вересня 2026 року відкриває навчальний рік, у якому реформа старшої школи розширюється до 150 ліцеїв і вперше торкається конкретних десятикласників. Змінюється й дошкілля, а безпекові правила лишаються частиною щоденного розкладу. Батькам майбутніх десятикласників, першокласників і дошкільнят варто розуміти, які саме нововведення набирають чинності та кого вони стосуються вже цієї осені.

До реформи старшої школи долучаються 150 ліцеїв

Міністерство освіти і науки визначило 150 ліцеїв у різних областях, які з 1 вересня 2026 року долучаються до другого етапу пілоту реформи старшої профільної школи. Перший етап торік охопив 30 закладів, тепер коло учасників розширюється в кілька разів. Для частини учнів 10–12 класів у цих ліцеях навчання по-новому стартує вже з початком навчального року.

Реформа запроваджує трирічну старшу школу, де десятий, одинадцятий і дванадцятий класи стають окремим етапом із поглибленим вивченням предметів. Повне розгортання для всіх шкіл заплановане пізніше: перший потік Нової української школи сяде за парти десятого класу за оновленими підходами 1 вересня 2027 року, а перший випуск профільної старшої школи очікують улітку 2030-го. Цьогорічні 150 ліцеїв відпрацьовують модель, за якою згодом працюватиме вся країна.

Вибір профілю та предметів як основа профільної школи

Ключова ідея реформи — дати учням більше можливостей самостійно формувати свій освітній шлях. У ліцеях старшокласники обиратимуть профіль, наприклад математичний, філологічний чи природничий, а всередині нього — окремі предмети та курси, зокрема й поза межами обраного напряму. Такий підхід прив’язує розклад до інтересів дитини та її планів на майбутню професію чи вступ.

Навчання у 10–12 класах відбуватиметься в окремих закладах — академічних ліцеях. Планування мережі враховує доступність: більшість закладів розміщуватимуть на відстані 10–20 кілометрів від місця проживання учнів, гранична межа — до 30 кілометрів. Підвезення дітей організовує та оплачує місцева влада, а там, де відстань перевищує норму, при ліцеях створюватимуть пансіони. Ця логістика має зробити профільну освіту доступною для сіл і малих громад нарівні з великими містами.

«Освіта для життя» змінює зміст програм

Структурну перебудову старшої школи супроводжує оновлення змісту навчальних програм у межах політики «Освіта для життя». Її мета — прив’язати шкільний матеріал до практичних умінь, потрібних людині в реальних життєвих ситуаціях. Пілотування нового змісту поступово охоплює середні класи й кілька освітніх галузей.

Для родин це означає, що звичні предмети можуть змінити акценти, а частина матеріалу перейде у формат проєктів і прикладних завдань. Уважність до цих змін допомагає батькам підтримати дитину під час переходу та зрозуміти, чому домашні завдання чи контрольні виглядають інакше, ніж рік тому.

Англійська стає обов’язковою в дитсадках

Зміни зачіпають наймолодших. З 1 вересня 2026 року англійська мова стає обов’язковим предметом у закладах дошкільної освіти. Рішення продовжує лінію на раннє мовне занурення й готує дітей до посиленого вивчення іноземних мов у школі. Заняття для дошкільнят будують у ігровому форматі, орієнтованому на слух і вимову, без академічного навантаження, характерного для старших класів.

Для вихователів і батьків нововведення додає до розкладу нову складову, а заклади оновлюють програми відповідно до стандарту дошкільної освіти. Дитина, яка чує англійську з дитсадка, приходить до першого класу з базовим звуковим досвідом, що згодом полегшує старт формального навчання.

Безпека залишається частиною розкладу

Воєнні реалії тримають питання безпеки в центрі організації навчання. Школи працюють з урахуванням укриттів, а частина закладів поєднує очні заняття з дистанційними залежно від безпекової ситуації в регіоні. Право самостійно визначати графік канікул лишається за закладами, тому дати відпочинку різняться між областями та навіть окремими школами.

Форми здобуття освіти зберігають гнучкість. Родини можуть обирати денне навчання, а за потреби — екстернат, сімейну або домашню форму та педагогічний патронаж. Ця варіативність дає змогу підлаштувати навчання під обставини конкретної дитини, зокрема тих, хто перебуває за кордоном чи в регіонах з обмеженнями.

Що це означає для батьків цієї осені

Навчальний рік 2026/2027 стосується різних родин по-різному. Батькам десятикласників з переліку пілотних ліцеїв варто розібратися з профілями та переліком предметів заздалегідь, адже вибір формує розклад на три роки. Родини дошкільнят зустрічають нову англійську, а всі без винятку планують рік з огляду на безпекові правила та гнучкі канікули. Розуміння цих змін до першого дзвоника знімає більшість запитань, які зазвичай виникають уже в русі, коли навчання набирає обертів.

Інформує hmh.news

Джерело: 05763.com.ua

На тлі змін, які у 2026 році окремі європейські країни запроваджують для українських чоловіків, з Угорщини надійшло важливе уточнення. Правила отримання тимчасового захисту тут не змінилися, зокрема й для чоловіків призовного віку. Про це повідомляє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) в Угорщині. На актуальній сторінці організації зазначено, що усі, хто раніше мав право на тимчасовий захист, матимуть його і надалі, включно з чоловіками призовного віку.   

Хто може отримати тимчасовий захист в Угорщині

За інформацією UNHCR, право на тимчасовий захист мають громадяни України, які перебували в Україні до 24 лютого 2022 року та виїхали до ЄС після початку повномасштабного вторгнення. Також механізм поширюється на біженців та осіб без громадянства, які раніше мали відповідний захист в Україні, а також на визначених членів їхніх сімей. До них можуть належати чоловік або дружина, партнер, неповнолітні діти на утриманні та деякі залежні родичі, які проживали разом із сім'єю.

Угорське Національне генеральне управління у справах іноземців — NDGAP, або OIF — також підтверджує, що країна може надати тимчасовий захист громадянам України, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року, та іншим передбаченим законодавством категоріям.

Чи потрібен чоловікам Резерв+

На актуальних інформаційних сторінках UNHCR та угорського міграційного відомства не зазначено окремої вимоги, за якою український чоловік призовного віку повинен обов'язково пред'явити Резерв+ саме для отримання тимчасового захисту в Угорщині.

Так само немає оприлюдненого правила, яке автоматично позбавляло б чоловіків права на захист через їхній військовий статус. Навпаки, UNHCR зазначає, що чоловіки призовного віку залишаються серед тих, хто може претендувати на статус.

До якого часу діє тимчасовий захист

Наразі документи про тимчасовий захист в Угорщині діють до 4 березня 2027 року. Причому власникам уже виданих карток не потрібно хвилюватися, якщо на самому документі надрукована раніша дата завершення. Картки залишаються чинними до 4 березня 2027 року навіть тоді, коли на них зазначено 4 березня 2023, 2024, 2025 або 2026 року. Продовження закріплене законодавством, тому негайно замінювати картку лише через стару дату не потрібно.

Якщо роботодавець, медичний заклад, школа або інша організація ставить під сумнів чинність такого документа, його власник може послатися на відповідні урядові постанови. Крім того, в NDGAP можна отримати офіційну довідку, яка підтверджує чинність статусу.

А що буде після березня 2027 року

30 липня 2026 року Рада ЄС ухвалила рішення 2026/1912 про чергове продовження тимчасового захисту для людей, які залишили Україну через війну. Документ уже набрав чинності. UNHCR Hungary повідомляє, що наступне продовження діятиме з 5 березня 2027 року до 4 березня 2028 року. 

Які права дає статус

Тимчасовий захист в Угорщині дає не лише право легально перебувати в країні. Отримувачі мають доступ до житла та певної соціальної підтримки, медичної допомоги й освіти для дітей. Крім того, статус дозволяє працювати в Угорщині без окремого дозволу на роботу. Після подання заяви людина спочатку отримує тимчасовий гуманітарний документ, а після позитивного рішення — картку, яка підтверджує статус тимчасового захисту. Проте розгляд і видача основної картки можуть тривати до двох місяців.

Що важливо знати українцям у 2026 році

Станом на 16 серпня 2026 року ситуацію можна підсумувати так:

Чим ситуація в Угорщині відрізняється від інших країн

У 2026 році українцям уже недостатньо орієнтуватися лише на загальне рішення ЄС про продовження тимчасового захисту. Практичні правила в різних країнах можуть відрізнятися. Особливо уважними потрібно бути чоловікам мобілізаційного віку, адже все більше європейських держав вводять або розглядають додаткові обмеження та індивідуальний розгляд заяв. 

Інформує relocate.to

Джерело: 05763.com.ua

Щоб оформити звільнення, необхідно документально підтвердити, що бабуся потребує постійного догляду, а інші члени сім’ї не можуть його забезпечити. Таке роз’яснення надав юрист Владислав Дерій.

Чи можна звільнитися зі служби для догляду за бабусею

Законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців під час воєнного стану за сімейними обставинами, зокрема у випадку необхідності постійного догляду за близьким родичем. Таке право може поширюватися і на членів сім’ї другого ступеня споріднення — зокрема бабусю або дідуся. Однак процедура має низку обов’язкових умов.

Особливо складною ситуація може бути тоді, коли у бабусі є власні діти, які потенційно можуть здійснювати догляд. Наприклад, якщо жінка має трьох дітей пенсійного віку, онук не отримує автоматичного права на звільнення зі служби.

Порядок у таких випадках визначає частина 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу". Під час дії воєнного стану військовослужбовець може бути звільнений зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї другого ступеня споріднення за наявності передбачених законом обставин.

Які документи потрібні для догляду за бабусею

Насамперед необхідно підтвердити, що бабуся справді потребує постійного стороннього догляду. Зокрема, у неї має бути встановлена інвалідність I або II групи, а медичні документи повинні містити висновок про необхідність постійного догляду.

Такий стан може бути підтверджений відповідними документами МСЕК, ЛКК або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Однак наявність такого висновку щодо бабусі — лише одна з необхідних умов.

Що робити, якщо у бабусі є діти

Окрему увагу закон приділяє наявності інших родичів, які мають можливість здійснювати догляд. Якщо у бабусі є повнолітні діти, сам факт того, що вони перебувають на пенсії або проживають окремо, не означає автоматичної відсутності можливості для догляду з їхнього боку.

У наведеній юристом ситуації кожен із дітей бабусі має документально підтвердити власний стан здоров’я. Зокрема, може знадобитися висновок МСЕК або ЛКК про те, що людина сама потребує постійного стороннього догляду.

Якщо всі родичі першого ступеня споріднення офіційно не можуть здійснювати необхідний догляд, це може стати підставою для того, щоб відповідний обов’язок фактично поклався на онука. Таким чином, для звільнення мобілізованого військовослужбовця недостатньо лише довести похилий вік бабусі або факт проживання разом із нею. Потрібно підтвердити її потребу в постійному догляді, а також відсутність інших близьких родичів, які можуть його забезпечити. Остаточне рішення залежить від конкретних обставин та повного пакета документів.

Нагадаємо, ми вже писали, частина студентів втратить відстрочку від мобілізації.

Інформує news.uaportal.com

Джерело: 05763.com.ua

Іран використав паузу в бойових діях зі США для підготовки до нового, масштабнішого протистояння.

Джерело: 05763.com.ua

Про це повідомили у пресслужбі компанії Нафтогаз, передає "Апостроф".

Ворог бив по українських енергетичних активах за допомогою дронів та ракет. Зокрема, один із виробничих об'єктів за тиждень зазнав атак кілька разів.

У пресслужбі компанії наголосили: під час цих обстрілів ніхто зі співробітників підприємств не постраждав.

Також пресслужба зазначає: 

"З початку 2026 року росія 293 рази атакувала об’єкти Групи Нафтогаз".

Раніше ми також писали, що у середу, 12 серпня, у Броварському районі Київської області тривали роботи з ліквідації наслідків російської атаки на логістичні об’єкти. 

Інформує apostrophe.ua

Джерело: 05763.com.ua

Удар по «Комбинату Каменский»: два цехи знищено, ще чотири пошкоджено / Фото: Генштаб ЗСУ

Результати ураження підприємства в Каменську-Шахтинському в ніч проти 16 серпня підтвердив Генеральний штаб ЗСУ.

«Комбинат Каменский» входить до військово-промислового комплексу Росії. Підприємство виробляє тверде ракетне паливо для боєприпасів реактивних систем залпового вогню «Ураган», «Смерч» і «Торнадо-С».

Продукцію заводу також використовують у низці російських ракетних систем та авіаційних засобів ураження.

У Генштабі наголосили, що удари по ключових військових і воєнно-промислових об’єктах Росії триватимуть.

Інформує glavnoe.in.ua

Джерело: 05763.com.ua

Президент США Дональд Трамп повідомив, що доручив Пентагону скоротити масштаб військових навчань із Південною Кореєю. Про це він написав на своїй сторінці у соцмережі Truth Social.

«Виходячи з моїх дуже добрих відносин з Кім Чен Ином із Північної Кореї, я незадоволений тим фактом, що Сполучені Штати давно погодилися брати участь у спільних військових навчаннях із Південною Кореєю», — сказав Трамп.

Очільник Білого дому підкреслив, що ці навчання коштують дорого та більшою мірою фінансуються за рахунок США. Крім цього, вони посилають «ворожий сигнал країні», яка, «поки Трамп був президентом, поводилася безневинно і шанобливо».

«Тому, оскільки скасувати їх уже пізно, я доручив міністру оборони Піту Гегсету суттєво скоротити масштаб спільних військових навчань», — сказав президент США.

Також Трамп додав, що не так давно він запитав президента Південної Кореї про те, чи хотів би Сеул приєднатися до США у питанні денуклеаризації Ірану, на що отримав відповідь «ні». При цьому він підкреслив, що скорочення військових навчань ніяк не пов’язане із цією відмовою.

Інформує  sud.ua

Джерело: 05763.com.ua

У Демократичній Республіці Конго найсмертоносніший в історії країни спалах Еболи вже забрав життя 2325 людей, а кількість заражень продовжує швидко зростати. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на Національний інститут громадського здоров'я Конго, пише УНН.

Деталі

Лише за минулий тиждень від Еболи померли 365 людей - у середньому одна смерть кожні 28 хвилин. Від початку спалаху в травні в країні зареєстрували майже 5000 підтверджених випадків зараження.

Попередній найсмертоносніший спалах Еболи в Конго тривав у 2018-2020 роках і забрав життя 2299 людей. Водночас заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Том Флетчер заявив, що епідемія подвоюється приблизно кожні 20 днів.

ООН попереджає про стрімке поширення вірусу

Ебола перемагає в Демократичній Республіці Конго. Ми не можемо дозволити вірусу випередити наші зусилля

- заявив Флетчер.

За його словами, необхідно збільшити кількість команд, які проводять безпечні поховання, потроїти можливості лікування та посилити відстеження контактів.

ООН уже виділила додаткові $30,5 млн на боротьбу зі спалахом, а раніше Конго та сусіднім країнам було спрямовано ще $24 млн. До епіцентру епідемії направили 20 додаткових гуманітарних працівників.

Особливо складною залишається ситуація серед медиків. За даними ВООЗ, станом на 9 серпня вірусом заразилися щонайменше 155 медичних працівників, 45 із них померли.

Спалах також створює додаткове навантаження на систему охорони здоров'я Конго, яка вже потерпає від тривалого конфлікту, переміщення населення та скорочення гуманітарного фінансування.

Інформує unn.ua

Джерело: 05763.com.ua