Зараз ворог намагається демонструвати нечутливість своєї економіки та окремих ключових її сегментів до дедалі потужніших та точніших ударів ЗСУ по його критично важливій інфраструктурі. Так, наприклад, уже зараз у тимчасово окупованому Криму все гучніше говорять про те, що до вже добре відомого там дефіциту води додався і дефіцит бензину та й взагалі — палива. Зрозуміло, що місцевий гауляйтер, який просто зобов’язаний згладжувати гострі кути і заспокоювати публіку, не може битися в істериці, оскільки для нього це закінчиться трагічно, але натомість він заявляє про інше, а саме – що проблеми з паливом виникають через те, що на півострів так і не зайшли "вертикально-інтегровані компанії". При цьому він якось забув про те, що за 11 років окупації відсутність цих компаній якось не сильно впливала на ситуацію з паливом, а зараз вона перетворилася на паливну кризу.
Тим часом у ворожій пресі з’явилися повідомлення про те, що прокачування нафти через нафтопровод "Дружба" відновлено і що Угорщина та Словаччина вже отримують сировину саме за допомогою цього трубопроводу. Буквально, зі слів міністерки економіки Словаччини Дениси Сакової це виглядає наступним чином:
"Прокачування нафти до Словаччини зараз здійснюється в стандартному режимі… Найближчими днями ми отримаємо більш чітку інформацію про можливі зміни в графіку поставок на поточний місяць… Однак я вважаю, що з огляду на швидке відновлення роботи нафтопроводу, (негативний – ред.) ефект буде мінімальним".
Про відновлення поставок нафти заявив і міністр закордонних справ Угорщини Сійярто, але все ж промова міністерки Словаччини — цікавіша. Скажімо так, якщо поставки нафти відновилися, то логіка підказує, що нафтопровід полагодили, але вона говорить про зміни в графіку поставок у найближчому місяці і додає, що сподівається на швидке відновлення нафтопроводу. Ці дві тези не надто стикуються між собою і говорять про те, що найближчого місяця поставки будуть здійснюватися в якомусь нештатному режимі.
Звідси випливає, що відновлення поставок нафти і відновлення функціонування нафтопроводу — дещо різні речі, і їх слід розглядати окремо. У даному випадку, поясненням цих словесних маневрів міністерки може бути наступне. Нафтопровід — дуже довга структура, протяжністю в тисячі кілометрів. На його маршруті, безумовно, є кілька десятків насосних станцій, частину з яких ЗСУ вивели з ладу, але в складі цієї структури є й буферні об’єкти, які можуть накопичувати серйозну кількість нафти, на випадок якихось нештатних ситуацій.
Як ми вже добре знаємо, насосні станції виведені з ладу на території федерації, десь на півдорозі до Угорщини та Словаччини, а це означає, що на території самої росії, а також Білорусії мають бути резервні запаси нафти, які можуть прокачуватися вцілілою частиною трубопроводу. Зрозуміло, що в разі вдалого відновлення функціонування всього нафтопроводу, лаптям доведеться поповнювати ці запаси, але в даний момент саме цей буферний обсяг нафти пішов словакам і угорцям, а для публіки це подається так, що нафтопровід отримав незначні пошкодження і вже вдалося відновити його роботу.
Тобто, обійшовши саме цей момент, Сакова і Сійярто зараз підіграють москві в її потугах показати, що удари ЗСУ не призвели до значних пошкоджень і наслідків. Адже якщо розповісти все, як є, доведеться щось пояснювати тим же угорцями про те, чому путін не може прикрити нафтову трубу, таку важливу для їхнього брудного партнерства. Та й взагалі, для світу це матиме дуже поганий вигляд, адже начебто військовий монстр, банально нездатний прикрити власні, стратегічні об’єкти. І тут йдеться не лише про нафтопроводи і нафтопереробні заводи.