Німеччина вживає заходів для зміцнення своєї зовнішньої розвідки, прагнучи наділити її новими широкими повноваженнями в рамках підготовки до можливого розриву відносин із США.
Про це йдеться у публікації Politico, повідомляє "Європейська правда".
Цей план з'явився на тлі зростання стурбованості серед лідерів Німеччини та інших європейських країн тим, що президент США Дональд Трамп може припинити обмін розвідданими, від якого значною мірою залежить Європа, або використовувати цю залежність у своїх інтересах.
На думку офіційних осіб у Берліні, так само як європейські країни повинні радикально посилити свої збройні сили, щоб здобути більшу автономію, так і розвідувальний апарат Німеччини повинен стати набагато ефективнішим.
"Ми хочемо продовжувати тісно співпрацювати з американцями. Але якщо президент [США], хто б ним не був, вирішить у майбутньому діяти самостійно, без європейців... то ми повинні бути готові стояти на своїх двох", – заявив Politico Марк Генріхман, голова спеціальної комісії в німецькому Бундестазі, яка контролює діяльність розвідувальних служб країни.
Німецькі лідери вважають, що ця потреба є особливо нагальною в їхній країні, де зовнішня розвідка має набагато більше юридичних обмежень, ніж розвідувальні служби в інших країнах.
Як зазначено у публікації, канцлер Фрідріх Мерц хоче посилити і звільнити від обмежень зовнішню розвідку країни, надавши їй набагато ширші повноваження для здійснення диверсійних актів, проведення наступальних кібероперацій і більш агресивного шпигунства.
Німецька Федеральна розвідувальна служба (BND) наразі підпорядкована суворому механізму парламентського контролю. Її повноваження обмежуються збором та аналізом розвідувальної інформації. Агенти не мають юридичних повноважень втручатися для запобігання потенційним загрозам.
Такі обмеження більше не є виправданими, особливо з огляду на загрозу російських диверсій, заявляють німецькі посадовці.
Внаслідок слабкості розвідки Німеччина значною мірою покладається на таємні операції США для запобігання запланованим атакам. Наприклад, США попередили про російський замах на вбивство генерального директора Rheinmetall та замах на атаку ізраїльського посольства в Берліні.
Як зазначено, у Німеччині були приголомшені, коли Вашингтон тимчасово припинив обмін розвідданими з Україною в березні минулого року, щоб чинити тиск на Київ під час мирних переговорів з Росією.
Цей епізод показав, що адміністрація Трампа готова використовувати домінування США в зборі розвідданих, щоб чинити тиск на союзників. Кілька місяців по тому Мерц пообіцяв значно збільшити можливості BND.
Зокрема, уряд Мерца збільшив бюджет BND до 1,51 млрд євро цього року. Канцлер також прагне пом'якшити правила захисту даних, яким підпорядковується BND, дозволивши використання штучного інтелекту та розпізнавання облич.
Канцелярія сподівається винести повний пакет запропонованих реформ на голосування в парламенті до осені.
Наприкінці січня Financial Times писало, що європейські союзники України розраховують "значно" зменшити залежність Києва від розвідувальних даних США.
До того ж майбутній уряд Нідерландів хоче підштовхнути Європу до створення більш тісного клубу обміну розвідданими.
Інформує eurointegration.com.ua