У Росії почалися перші вибори до Держдуми за час великої війни . Путін закликає підтримати війну

У Росії почалися перші вибори до Державної думи після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Парламентські вибори відбуваються на тлі війни, яка Росія вже веде понад чотири з половиною роки, стагнації економіки та перебоїв із пальним через атаки українських БПЛА по російських НПЗ.

Російські виборці в тихоокеанському регіоні Камчатки, який розташований на дев’ять часових поясів попереду Москви, першими розпочали триденне голосування, що триватиме 18–20 вересня.

Офіційні результати щодо нового складу нижньої палати парламенту, яка налічує 450 депутатів, очікуються до 22 вересня.

«Єдина Росія» – провладна, пов’язана з Кремлем партія, яка домінує як у Держдумі, так і в законодавчих органах та регіональних урядах по всій країні, – за прогнозами, збереже або збільшить свою більшість.

Відтоді як президент Володимир Путін прийшов до влади понад чверть століття тому, Кремль дедалі сильніше придушував інакодумство, усував політичних опонентів на узбіччя та маніпулював виборами, залишаючи мало простору для несподіванок.

Володимир Путін іде після виступу на пленарному засіданні 23-го з'їзду партії «Єдина Росія» в «ЦСКА Арені» в Москві, Росія, 28 червня 2026 року

Нинішня Держдума фактично не є центром незалежного ухвалення політичних рішень: «Єдина Росія» має в ній конституційну більшість, а парламент протягом років підтримує ключові законодавчі ініціативи Кремля.

Як зазначало Радіо Свобода напередодні голосування, за роки правління Путіна адміністрація президента перетворила Думу переважно на інституцію, що формально затверджує політичний курс Кремля.

Тим часом єдину помітну політичну партію, яка виступала проти війни, за кілька тижнів до голосування не допустили до виборів.

Вибори як підтримка війни

На тлі побоювань Кремля щодо апатії та невдоволення, очільник Кремля, який часто звинувачує Захід у прагненні послабити або знищити Росію, закликав росіян голосувати, представивши вибори як показник підтримки війни.

За західними оцінками, понад 1,5 мільйона російських військових були вбиті або поранені в цьому конфлікті.

«Ваш вибір і ваша воля вкотре продемонструють, що за нашими військами стоять мільйони людей, що ми – єдиний народ, об’єднаний спільними цінностями, історичною пам’яттю та любов’ю до Батьківщини, і нікому не вдасться розділити чи залякати нас або підірвати наш суверенітет чи наш суспільно-політичний лад», – сказав Путін у зверненні, оприлюдненому 16 вересня.

Кандидатка від опозиції Лермант роздає листівки в Москві напередодні парламентських виборів у Росії

Росія офіційно не публікує актуальних даних про свої втрати у війні. Український Генштаб на початку вересня оцінював сукупні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення приблизно у 1,5 мільйона військових. Українські дані не розділяють загиблих і поранених та не можуть бути незалежно перевірені в умовах бойових дій.

Російська окупаційна влада створила виборчі дільниці на окупованих Росією частинах п’яти українських регіонів, які Москва оголосила російською територією. Київ засудив ці дії.

Хоча різких змін у складі Держдуми не очікується, Кремль і впливовий орган, який формує внутрішню політику країни, – адміністрація президента Росії – як очікується, уважно стежитимуть за результатами в пошуках ознак настроїв у суспільстві.

Хоча проводити опитування громадської думки в Росії складно через репресивну політику, яка криміналізувала інакодумство або опозицію до війни, кілька опитувань вказували на зниження популярності як Путіна, так і «Єдиної Росії».

Сам Путін був переобраний у 2024 році на голосуванні, результат якого здебільшого вважався наперед визначеним і яке супроводжувалося свідченнями фальсифікацій.

Дедалі більше росіян виявляють нетерпіння через війну – найбільшу в Європі від часів Другої світової. Сукупні втрати Росії перевищують втрати країни в усіх війнах, які Москва вела від 1945 року.

Загальні втрати України менші, але все одно надзвичайно високі.

Військове командування послідовно змальовує оптимістичну картину дій російських військ на полі бою, а Кремль неодноразово давав зрозуміти, що перемога гарантована.

Росіян також непокоїть можливість нової мобілізації, подібної до тієї, яку Путін оголосив у вересні 2022 року. Тоді призвали 300 тисяч чоловіків, переважно резервістів, що стало шоком для російського суспільства й призвело до виїзду з країни сотень тисяч людей.

Реклама військової служби за контрактом неподалік Московського державного університету

Після мобілізації 2022 року Кремль намагався поповнювати армію передусім через контрактний набір, пропонуючи високі одноразові виплати, зарплати та пільги військовим і їхнім родинам. Путін на початку вересня заявив, що «станом на сьогодні» сценарію, який вимагав би нової мобілізації, немає, однак питання нового масштабного призову залишається одним із найбільш чутливих для російського суспільства напередодні виборів.

Тим часом економіка різко сповільнилася після кількох місяців стрімкого зростання, яке підживлювали державні витрати, пов’язані з війною, зокрема зарплати військових, виплати родинам загиблих та інвестиції у виробництво озброєнь і військової техніки.

Центральному банку Росії важко приборкати інфляцію, яка залишається значно вищою за очікування.

Масштабна українська кампанія ударів безпілотниками та ракетами спричинила дефіцит пального по всій країні, а також перебої в роботі найбільших російських онлайн-ритейлерів.

Удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі стали одним із помітних чинників паливних проблем у Росії. У червні російський віцепрем’єр Олександр Новак фактично визнав скорочення виробництва на тлі зупинок НПЗ. Радіо Свобода також повідомляло про ліміти на деяких АЗС, дефіцит бензину й дизеля та підготовку Росії до збільшення імпорту пального. Київ заявляє, що російська нафтова інфраструктура є законною військовою ціллю, оскільки забезпечує ресурсами російську армію.

Розколота й ослаблена російська опозиція закликала людей голосувати за будь-яких кандидатів, які виступають з антивоєнними заявами.

Однак найвідомішу ліберальну політичну партію країни – «Яблуко» – через формальні підстави не допустили до участі у виборах до Держдуми. «Яблуко» йшло на вибори з антивоєнною платформою, а деякі опитування вказували на різке зростання його підтримки.

«Яблуко» було єдиною партією, яка потрапила до початкового виборчого бюлетеня і відкрито виступала за якнайшвидше припинення війни проти України. 10 серпня Верховний суд Росії зняв її федеральний список із виборів за позовом прокремлівської партії «Родина». Серед претензій фігурували нібито порушення авторських прав в агітаційних матеріалах та іноземне фінансування. 17 серпня Верховний суд відхилив апеляцію партії «Яблуко», а біля будівлі суду затримали понад 70 людей. Наступного дня російська ЦВК остаточно виключила партію з федерального бюлетеня.

Інформує radiosvoboda.org