Бджільництво в Україні завжди було не лише сільськогосподарською галуззю, а й частиною культурної ідентичності. До 2022 року Харківська область входила до числа ключових регіонів із виробництва меду, віск та супутніх продуктів. Одним із помітних центрів на бджільницькій мапі були і залишаються Дергачі — громада з традиціями, активними пасічниками та локальними кооперативами. Але повномасштабна війна суттєво змінила усе — від географії виробництва до логістики й споживання.
Сьогодні пасічникам доводиться працювати в умовах небезпеки, зруйнованої інфраструктури та нестабільного ринку. Проте, попри виклики, Харківщина не втратила себе на медовій мапі України — навпаки, стала прикладом стійкості та адаптації.
Дергачі: зона ризику, але й стійкості
Дергачівська громада опинилася в зоні регулярних обстрілів із перших місяців вторгнення. Частина пасік була втрачена через пожежі, інші — через неможливість виїхати до точок медозбору або банальну нестачу ресурсу для догляду за бджолами. Однак чимало місцевих пасічників не залишили свого ремесла. Навпаки — частина з них продовжила працювати на місці, частина евакуювалась разом із вуликами на більш безпечні території України.
Сьогодні дергачівські бджолярі поступово відновлюють господарства, шукають нові канали збуту, співпрацюють з волонтерами та онлайн-спільнотами. Прямі продажі, участь у благодійних ярмарках і підтримка через спеціалізовані магазини бджільництва стали одним зі шляхів виживання.
Нові ринки та акценти на якість
Якщо раніше в пріоритеті був оптовий продаж меду за зниженими цінами, то тепер все більше пасічників з Харківщини, зокрема з Дергачів, переходять до моделі прямого контакту з клієнтом. Покупці цікавляться не лише медом, а й додатковими продуктами — пилок, прополіс, перга, маточне молочко.
Це пов’язано не лише з модою на натуральне, а й зі зростанням інтересу до зміцнення імунітету та локальних засобів підтримки здоров’я. Прополіс став популярним як антисептик, пилок — як вітамінний комплекс із природи.
Така диверсифікація допомагає пасічникам не просто втриматися на плаву, а й зберегти стабільний дохід навіть у складних умовах.
Логістика, онлайн і кооперація
Війна зруйнувала багато ланцюгів постачання. Але одночасно з цим запустила нові процеси — зросла роль онлайн-платформ, цифрових маркетплейсів і навіть Telegram-каналів для продажу бджолопродуктів.
Деякі дергачівські пасічники тепер співпрацюють із покупцями по всій Україні. У нагоді стали електронні каталоги, сервіси доставки, попит на локальне. Наприклад, у соцмережах дедалі частіше можна побачити оголошення про продаж прополісу, пилку, воску, свічок тощо.
Також зростає інтерес до об’єднання пасічників — спільні закупівлі у магазинах бджільництва, обмін досвідом, колективні ініціативи з відновлення вуликів. Усе це — не лише про бізнес, а про спільноту, яка тримається разом.
Війна змінила карту українського меду — не лише фізично, а й економічно. Дергачі, як частина прифронтової Харківщини, залишаються активним учасником цього процесу. Попри втрати, пасічники продовжують працювати, виготовляти якісні продукти, зберігати традиції й водночас — змінювати підходи.
Мед, пилок, прополіс — це вже не просто продукти, а символ стійкості, адаптації й віри в повернення до мирного життя. А кожен, хто їх купує — підтримує не лише здоров’я, а й тих, хто тримає тил.